Переслідування християн у КНДР і китайський фактор

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp
Християнство у Північній Кореї

Юрій Олійник

Ситуація з правами християнських громад у Північній Кореї ще більш катастрофічна, ніж у тоталітарному Китаї. Однак роль великого сусіда амбівалентна.

З одного боку, через порівняно легший перетин кордону багато місіонерів приїжджають саме з території КНР. Йдеться передусім про землі Маньчжурії, в яких з 1990-х років регулярно перебувають північнокорейські заробітчани (бо сам режим КНДР не справляється з забезпеченням фізичного виживання власного народу). З іншого боку, китайська влада допомагає в репресіях проти вірян, в тому числі обмінюючись з Пхеньяном інформацією про підозрілих осіб. Таким чином, в політичному плані китайське керівництво покриває ситуацію, допомагаючи владі КНДР у релігійних репресіях, насамперед щодо християн.

Християнська організація «Open Doors» вже 19 років поспіль ставить Північну Корею на перше місце у своєму Світовому списку спостереження за переслідуваннями християн. Поміж 25-мільйонного населення КНДР налічується близько 300 000 християн, переважно протестантів, десятки тисяч з яких проходять через тюрми і табори.

«Якщо ви скажете їм, що ходили до церкви і повірили в Ісуса, вони не зупиняться на тому, щоб просто бити вас». Це слова північнокорейського перебіжчика Лі Кан Ін, які цитуються у звіті, опублікованому в кінці жовтня 2021 року британською правозахисною групою «Korea Future». Доповідь містить суттєві докази того, що вже відомо у світі: Північна Корея не є просто агресивною до сусідів державою. Це чи не найгірший у світі режим-порушник прав людини.

Використовуючи інтерв’ю з північнокорейськими перебіжчиками, які втекли з країни протягом останніх двох десятиліть, у доповіді вивчено 167 випадків переслідування 91 християнина, які мали місце в період з 1997 по 2018 рік. Репресії включають свавільне позбавлення волі, вигнання з місця проживання, катування або жорстоке, нелюдське поводження з приниженням людської гідності.

У звіті також вивчено 227 випадків переслідування 151 особи, яка сповідувала шаманізм. У той час як шамани (послідовники традиційних народних вірувань) зазнають утисків, включаючи кримінальні вироки, більшість з них звільняються на волю протягом кількох років. Тим часом більшість затриманих християн, задокументованих у звіті, перебувають у таборах політичних в’язнів і навряд чи коли-небудь будуть звільнені.

Одним із основних способів ідентифікації християн північнокорейськими агентами може бути допомога китайського уряду. У звіті задокументовано двадцять п’ять випадків, коли християнські північнокорейські перебіжчики були спіймані та повернені силою з Китаю. У цих випадках китайська влада допитувала перебіжчиків про можливу християнську приналежність, документувала їхні відповіді, перш ніж передати перебіжчиків північнокорейським агентам разом із матеріалами допитів.

Такі дії особливо обмежують перспективи проповіді, враховуючи те, що більшість християн у Північній Кореї за останні десятиліття навернулися до християнства після того, як потрапили до християнських місіонерів або отримали допомогу від християнських церков у Китаї.

Інша організація, Корейська ініціатива майбутнього (KFI), наводить список 273 задокументованих жертв релігійних переслідувань, 76 із яких досі перебувають в ув’язненні. Серед них 36 випадків покарання членів сім’ї «злочинця», 36 випадків катувань і 20 страт. Жінки та дівчата становлять 60% жертв. З цих 273 жертв християни загалом становлять майже 80%: 215 випадків.

Перебування в тюрмах руйнує здоров’я та життя. Опитувані описували нездорові та негігієнічні умови утримання: дуже мало їжі з низькою поживною цінністю (80-200 грамів вареної кукурудзи та суп із зеленню або редькою тричі на день), переповнені камери, де немає місця для сну, мало можливостей для купання та відсутність ковдр, одягу, мила та засобів гігієни. Іноді охоронці дозволяли членам сім’ї чи друзям приносити їжу, одяг, мило, ковдри чи гроші після закінчення допиту. Водночас хабарі та зв’язки можуть переконати правоохоронних органів ігнорувати чи зменшити обвинувачення, покращити умови та поводження або навіть повністю закрити справу. Це, звісно, стосується окремих людей, що не пов’язані з більш масштабною місіонерською активністю.

Таким чином, бачимо як китайський тоталітаризм впливає на весь регіон, підтримуючи антирелігійні тенденції в дружніх країнах. Очевидно, ця модель буде транслюватись і на інші режими, що будуть входити в особливо дружні відносини з Пекіном. На жаль, про це мало говорять на Заході, особливо в «християнській» Європі (де Німеччина та, особливо, Франція чітко демонструють небажання йти на жорсткий конфлікт із КНР, саботуючи дії США та Великої Британії). І вже зовсім мало хто згадує про ідеологічні корені далекосхідних режимів, що представляють справжнє обличчя марксистських утопій.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: Licas.news

Юрій Олійник

Юрій Олійник

Кандидат політичних наук

Закінчив факультет соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія» (магістр політології, 2013). В 2013-2016 роках навчався в аспірантурі при Національному інституті стратегічних досліджень.

Співзасновник Центру дослідження Африки, експерт НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень».

Інтелектуальні зацікавлення: національна безпека, Африканський регіон, історіософія, футурологія, глобальні загрози.

Читайте також: