Адвент як час «дискомфорту» через расизм: чим живуть католики-прогресивісти у США

Флойд

Очікуючи Христового Різдва, варто уникати «надмірних» радості і почуття надії, зосереджуючись, натомість, на думках про екологію та расизм.

Такі поради своїм читачам дало американське видання National Catholic Reporter.

Як відзначалося раніше, «National Catholic Reporter» має за собою чималу історію просування під вивіскою католицькості лівих ідей. Це видання було засноване 1964 року на хвилі тогочасної культурної революції, яка проникла і в Церкву. Хоч воно не має офіційного інституційного зв’язку з Церквою, до його діяльності причетні представники духовенства, зокрема Ордену єзуїтів. Також, радо даючи йому інтерв’ю, видання легітимізують як католицьке ієрархи штибу кардинала Блеза Купіча.

Стосовно «католицькості» «National Catholic Reporter» можна робити висновки з огляду на такі факти як публікації прихильних рецензій на книги в стилі феміністичного роману про «дружину Ісуса». Зрозуміла річ, сайт також активно підтримує дискурс BLM. Тож стаття, присвячена «прогресивному» очікуванню Різдва, не є чимось таким, що виділяється на загальному тлі. Тим не менше, вона досить показова для розуміння способу мислення католицької лівиці у США.

Автор статті Мередіт МакКей зачіпає тему, яка у дечому справді є актуальною. Еволюція різдвяного посту у латинському обряді призвела до того, що очікування Різдва врешті-решт перестало бути постом у сенсі покутної практики. Одначе у своїй статті МакКей вказує не на важливість елементарної аскези і вимір покути за власні гріхи, а на важливість усвідомлення того, що вона вважає несправедливістю.

Одним із проявів несправедливості для неї стало те, що присяжні виправдали Кайла Ріттенхауса – юнака, який під час самозахисту застрелив двох злочинців, що брали участь у акціях BLM. Від того, що молодий хлопець уникнув довічного ув’язнення, у МакКей, згідно з її зізнанням, аж почалася задуха. Це підштовхуло її висловити застереження щодо схильності «християнської та католицької культури підкреслювати яскраві сторони Адвенту» і зосереджуватися на «надії та радості».

Основними вимірами несправедливості для автора є «расизм» та кліматична ситуація. МакКей наголошує на важливості акцій BLM та інших лівацьких середовищ. На її думку, великим позитивом стало те, що ці акції викликали інтерес серед частини білих католиків. Проте світ у цілому та США зокрема залишаються сповненими несправедливості. «Системи, які призвели до смерті Джорджа Флойда, загибелі багатьох інших і виправдання Кайла Ріттенхауса, все ще залишаються надзвичайно дієвими», – нарікає автор.

«Основна пропозиція для білих католиків на цьогорічний Адвент полягає в наступному: прийміть дискомфорт», – радить своїм читачам МакКей. Така зосередженість на світських речах, які належать до ліво-ліберального порядку денного, є «шляхом зростання нашої віри». Водночас за вірою має йти практика «за моделлю Ісуса – довга, незручна праця заради справедливості в нашому теперішньому світі».

Фактично, така риторика становить собою підміну християнства: гріх у ній замінено соціальною несправедливістю, спасіння – виправленням цієї несправедливості і побудовою Царства Божого на землі, а сам Христос постає у ролі чи то революціонера, чи то реформатора. Назагал, у цій риториці немає нічого принципово нового – подібні ідей були поширені ще в XIX столітті. Проте, як бачимо, підходи, апробовані в позаминулому столітті, активно застосовуються на службі політичним цілям і нині.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: Inter-alia.ca

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp