Прес-служба Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ оприлюднила резюме тез енцикліки Папи Франциска «Fratelli tutti», які стосуються міграційного питання та боротьби з «націоналізмом».
На тлі того, що енцикліка ще досі не перекладена українською мовою, на сайті Синоду оприлюднили витяги розділу «Fratelli tutti», названого «Чужинець на дорозі», які також розміщені на Vatican News. У цьому розділі Франциск застосовує герменевтику євангельської притчі про доброго самарянина для інтерпретації сучасних етнополітичних процесів.
Для Папи Франциска, резюмує сайт УГКЦ, «милосердна зустріч» між самарянином і юдеєм є «сильною провокацією, що спростовує будь-які ідеологічні маніпуляції», спонукаючи нас розширювати свої кола, надаючи своїй здібності любити «універсальний вимір, спроможний здолати всі упередження, історичні та культурні бар’єри, всі дріб’язкові інтереси» (Fratelli tutti, 82–83).
«Однак, досі існують такі, що вважають себе заохоченими, чи, принаймні, авторизованими своєю вірою підтримувати різні форми закритого та насильницького націоналізму, ксенофобського наставлення, зневаги і навіть кривдження тих, які є іншими. Віра, разом з натхненим нею гуманізмом, повинна підтримувати критичне чуття перед обличчям таких тенденцій і допомагати швидко реагувати, коли вони починають проникати (86)», – цитує нарікання Франциска сайт Синоду.
Варто зауважити, що окремі фрагменти «Fratelli tutti» містять тези, які продовжують звичне католицьке вчення про цінність національної самобутності, яке було особливо увиразнене у документах Івана Павла II. Так, уже на початку енцикліки Папа критикує «глобальну економіку», яка «уніфікує» і «накладає єдину культурну модель» (Fratelli tutti, 12). Та в цілому енцикліка є радикально проміграційною, а також спрямованою проти тих політичних режимів, які захищають власний державний суверенітет і національну самобутність.
Консервативно налаштовані католики неодноразово критикували Папу Франциска через його політизацію християнства, зокрема втягування Церкви у промоцію міграційних процесів. При цьому проміграційній риториці Франциска часто протиставляли логіку Томи Аквінського, який у «Сумі теології» обґрунтовував справедливість дискримінаційного підходу до чужинців.
Раніше «Політична теологія» публікувала огляд відгуків на «Fratelli tutti». Як повідомлялося в огляді, редактор «Crisis Magazine» Майкл Девіс прокоментував нову енцикліку Папи Франциска в колонці з промовистою назвою «Марксисти люблять “Fratelli tutti”». Змальовуючи кризові тенденції у Церкві, Девіс дивується, чому Папа про них мовчить, натомість займає позицію політичного агітатора: «“Fratelli tutti” жодного разу не згадує про єресь або схизму, натомість слово “ксенофобія” з’являється у ній чотири рази. “Стіни” (маються на увазі ті, що захищають національні кордони) згадуються тринадцять разів, завжди зневажливо. “Популізм” з’являється дванадцять разів, у позитивному світлі – ніколи. Також є згади про “місцевий нарцисизм” та “насильницький націоналізм”, які поміж інших модних словечок виглядали би більш відповідними у “The New York Times”, аніж у папській енцикліці». «Святіший Отець засуджує не націоналізм, а національність. Він засуджує не лібералізм, а свободу. Він не вірить, що країни мають право на власну культуру та звичаї, на безпеку та добробут. Цим він унікальний у 2000-річній історії католицької суспільної думки», – пише Девіс в іншій колонці, присвяченій новій енцикліці.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
Ілюстрація: Osservatore Romano