Консолідація народів Центрально-Східної Європи продовжує зустрічати перешкоди у вигляді історичних травм та невирішеного питання національних меншин. Черговим викликом для інтеграційних процесів у межах Міжмор’я стала гуманітарна політика Румунії.
Палата депутатів парламенту Румунії відхилила прохання президента про перегляд закону, яким 4 червня оголошено національним святом – Днем Тріанонського договору. Глава держави Клаус Йоганіс більше не матиме можливості оскаржити документ і повинен підписати його протягом 10 днів, повідомляє Балканський Оглядач.
Закон передбачає організацію урочистостей на державному рівні, підняття прапора Румунії центральними та місцевими органами влади країни, а також трансляцію суспільним телебачення і радіо спеціальних програм до свята.
Законодавча ініціатива щодо Дня Тріанонського договору була проголосована Палатою депутатів 13 травня цього року. Законопроект був внесений соціал-демократами. Лише депутати від партії угорської меншини, UDMR, проголосували проти.
Президент Йоганіс не погодився з ухваленим законом і направив законопроект на розгляд до Конституційного суду. Але суд відхилив президентські зауваження. Тоді глава держави повернув його до парламенту для перегляду. У вівторок 3 листопада прохання президента про перегляд закону було відхилено.
Тріанонський договір – це мирний договір, підписаний у Великому Тріанонському палаці Версалю 4 червня 1920 року державами-переможницями Першої світової війни та Угорщиною. Документ зафіксував остаточний розпад Австро-Угорської імперії.
Договір позбавив Угорщину двох третин її території та майже половину населення. Згідно з ним Підкарпатську Русь (Закарпаття) та Словаччину було включено до складу Чехословацької республіки, Трансільванія та Східний Банат передавалися Королівству Румунія, Хорватія, Воєводина та Західний Банат – Королівству Сербів, хорватів та словенців, провінція Бургенланд – Австрійській республіці. Ці землі, які історично входили до Угорського королівства, заселялися переважно неугорцями: словаками, українцями, румунами, південними слов’янами, німцями. Одначе деякі їхні райони мали угорське населення.
Нинішній Будапешт уникає риторики територіального ревізіонізму, одначе проводить політику підтримки угорців, що компактно проживають у сусідніх державах. Наразі Угорщині вдалося вибудувати відносно гармонійні відносини зі Словаччиною та Сербією. Натомість у відносинах із Україною та Румунією виникають періодичні конфлікти.
І Угорщина, і Румунія є членами Ініціативи трьох морів.
Як повідомлялося раніше, польський християнський публіцист Ґжеґож Ґурни заявив, що серйозною перепоною розвитку Ініціативи трьох морів є брак комунікації та недоліки гуманітарної політики.
Ілюстрація: TRT-world