Відносини між Ватиканом і Білим домом нині можна охарактеризувати як конфлікт між католицькою доктриною, забрудненою глобалізмом і лібералізмом, та реакцією на ці самі глобалізм і лібералізм, в яку, одначе, прокралося чимало світоглядних помилок і моральних вад.
Після оприлюднення інформації, що високопосадовці Міноборони США спробували тиснути на кардинала Крістофа П’єра з метою змусити Ватикан прийняти агресивну політику Вашингтона, Папа Римський Лев XIV та американський президент Дональд Трамп обмінялися репліками, які демонструють глибину конфлікту між Святим Престолом і США.
12 квітня під час вечірньої молитви в соборі Святого Петра Папа Лев виступив із риторикою, у якій легко побачити осуд американської агресії проти Ірану та нарцистичного стилю президентства Трампа. «Досить ідолопоклонства перед собою і грошима! – сказав Понтифік. – Досить демонстрації влади! Досить війни!» Лев XIV також закликав до припинення вогню у Лівані. Ще раніше Папа виразно акцентував тему миру у своєму великодньому посланні, яке майже співпало в часі з вульгарно-істеричними антиіранськими погрозами Трампа. Слід підкреслити, що в осудженні американської агресії Папа Лев утримався від того, щоб безпосереднього згадати Трампа та США, натомість, ще в травні 2025 року, осуджуючи війну Росії проти України, він чітко сказав, що винуватцем війни є Москва («Це справжнє вторгнення, імперіалістичне за своєю природою, де Росія прагне завоювати територію з міркувань влади»).
В риториці Папи Лева стосовно агресії проти Ірану можна виокремити дві складові. Перша вкладається в русло традиційного вчення про справедливу війну. Агресія, розв’язана Америкою та Ізраїлем проти Ірану, не відповідає вимогам справедливої війни, тож її осуд із католицької точки зору є цілком закономірним. Друга складова – інерція утопічного пацифізму, яким відзначався понтифікат Франциска.
Крім цієї інерції, Папа Лев не відмовився цілковитим чином від іншої дуже прикрої риси понтифікату свого попередника – проміграційної позиції. Ця обставина також входить до предмету антагонізму між США та Ватиканом. Лев XIV устиг відзначитися відвертою критикою трампівської міграційної політики. Також є дуже показовим те, що замість візиту до США на День незалежності Лев запланував відвідати у той день сумнозвісний острів Лампедуза – один із основних «проломів», через які здійснюється вторгнення до Європи неєвропейських мігрантів.
Після недільної проповіді Лева на сторінках Трампа у соцмережах з’явився допис із дуже різкими випадами проти Папи. «Мені не потрібен Папа, який критикує Президента Сполучених Штатів, адже я роблю саме те, задля чого мене обрали з абсолютною перевагою, – встановлюю рекордно низькі показники злочинності та створюю найвеличніший фондовий ринок в історії», – йшлося серед іншого в дописі.
У публікації Трампа була наявною спроба докорити Леву та католицькій ієрархії загалом конформізмом стосовно світоглядного і політичного мейнстріму. Зокрема, в дописі згадується ситуація з COVID, коли карантинні обмеження широко використовувалися для обмеження релігійної свободи: «Він [Папа Лев] говорить про “страх” перед адміністрацією Трампа, але не згадує СТРАХ, який відчували Католицька Церква та всі інші християнські структури під час COVID, коли заарештовували священників, служителів та всіх інших за проведення церковних служб». Водночас риторична сила справді релевантних закидів знівельована в дописі демонстрацією нарцисизму: там стверджується, ніби Лева обрали саме тому, що він американець (і з цього, вочевидь, на думку автора допису мала би випливати вдячність Трампові) – «Його не було в жодному списку на папство, і Церква висунула його лише тому, що він був американцем, і вони [провід Церкви] вважали, що це буде найкращий спосіб мати справу з президентом Дональдом Дж. Трампом. Якби я не був у Білому домі, Лев не був би у Ватикані». Немов цього було замало, Трамп також опублікував «скромну» ШІ-картинку, на якій він постає в образі Христа, який оздоровлює хворих.
Таким чином, Трамп дискредитував критику зі свого боку позиції Ватикану включно з тими її рисами, які не мають укоріненості у католицькій доктрині, будучи, натомість, проявом підлаштування Церкви під мейнстрім.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!