Рада Церков опублікувала суперечливу заяву щодо проблеми домашнього насильства

Намагаючись не допустити ратифікації Стамбульської конвенції, Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій водночас здійснює доволі сумнівні кроки, якими, як видається, хоче задобрити сили, які на неї тиснуть.

22 грудня на сайті ВРЦіРО з’явилося «Звернення Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій на захист сім’ї від домашнього насильства» (у відео- та текстовому форматах).

«Сім’я як союз плідної і вірної любові між чоловіком і жінкою є найкращим осередком для народження і виховання дітей. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство визнаються найбільшими цінностями нашого суспільства та охороняються державою. Однак маємо визнати, що в Україні існує проблема домашнього насильства, яка стосується як світських, так і віруючих родин», – ідеться у зверненні.

Попри очевидність того, що проблема домашнього насильства справді існує, її надмірне акцентування лише грає на руку тим силам, які використовують її задля реалізації своїх ідеологічних цілей.

Характерною рисою мейнстрімної пропаганди щодо домашнього насильства є об’єднання під його вивіскою різних речей. Така пропаганда не розрізняє дійсно системного фізичного насильства, єдиним виходом із якого часто є лише окреме проживання, та різних епізодів того, що можна назвати психологічним насильством. Фактично, метою цієї пропаганди є утвердити максимально широке розуміння насильства, а разом із ним утвердити думку, що на ті чи інші негаразди в сімейному житті варто відповідати розривом стосунків. У зверненні ВРЦіРО простежується подібна риторика. Наприклад, там в одному ряді з побоями згадується пасивна агресія. За такою логікою чоловік має відчувати себе жертвою домашнього насильства і драматизувати ситуацію кожного разу, коли жінка в силу своєї психологічної природи вдається до такої агресії.

Не уточнюючи, про які саме форми і масштаби насильства йдеться, у ВРЦіРО стверджують, що «помилково вважати, що замовчування домашнього насильства може врятувати шлюб чи убезпечити дітей від переживань». «Постраждалі від домашнього насильства можуть сміливо звертатися за допомогою до свого священника чи релігійної громади, родичів чи друзів, чи до поліції», – говориться у зверненні далі.

При цьому, виражаючи окремі аспекти релігійного підходу, звернення жодною мірою не засуджує світську мейнстрімну пропаганду щодо домашнього насильства з її виразною антисімейною спрямованістю.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: Vrciro.org.ua

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp