Релігія є лише цинічним знаряддям у руках Путіна – бельгійський історик Давід Енгельс

Енгельс про Пу

Консервативні елементи політики Путіна є прагматичною бутафорією, а ця політика як така ворожа з точки зору європейських інтересів.

На цьому наголошує бельгійський історик та публіцист Давід Енгельс.

У нещодавньому інтерв’ю Енгельс закликав західних консерваторів не плекати ілюзій щодо Росії і не ставати маріонетками на службі неорадянським амбіціям Путіна.

«Деякі консерватори та праві на Заході досі вважають, що Путін є традиціоналістом і консерватором, хоча він вербує мусульман, переслідує та ув’язнює [російських] націоналістів, а в Росії найвищий рівень абортів. Яка Ваша думка щодо цього?», – звернувся до Енгельса інтерв’юер.

«Із західної точки зору важко сказати, що Путін є “консерватором”, – наголосив бельгійський інтелектуал. – Його підтримка Православної Церкви є лише одним з аспектів релігійної політики. Його співпраця з ісламом є не менш важливою з огляду на те, що Росія є європейською країною з найбільшою кількістю мусульман, і Москва покладається на цих мусульман у боротьбі з українцями, які нібито є (для Москви. – ПТ) “братами-слов’янами”. Ми також не повинні забувати, що Путін підтримав Білорусь, коли вона хотіла послабити Польщу, атакуючи її кордони мусульманськими мігрантами, імпортованими з Близького Сходу. Якщо до цього додати відоме політичне режисування Православної Церкви, в якій домінують структури КДБ, стає зрозуміло, що релігія є тільки цинічним знаряддям у руках Путіна, а його Росія є всього лише реінкарнацією Радянського Союзу (включаючи ідеалізацію Сталіна) під завісою окремих елементів націоналістичної пропаганди».

Енгельс закликав західних консерваторів не бути «маріонетками в руках стратегів, які хочуть будь-якою ціною відновити російський імперський простір і які орієнтуюся на використання у Європі тактики дезінформації, корумпування та “divide et impera”».

Він також наголосив на тяжкому становищі центральноєвропейських держав (зокрема Польщі), які мусять одночасно протистояти і російській загрозі, і зазіханням Брюсселя. У цьому контексті він повторив тези, які висловлював раніше, щодо необхідності диверсифікації зовнішньополітичних зв’язків.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp