На референдумі, що відбувся в Швейцарії 7 березня, 51,2% виборців проголосували за заборону повного закривання обличчя.
Проти висловилися 48,8% швейцарців, які прийшли на референдум. Явка склала 51,4%, інформує DW.
Підтримана заборона буде стосуватися й одягу, який воліють носити окремі мусульманки, – нікабу та паранджі. Але її безпосереднім предметом є заклиття обличчя як таке – незалежно від статі та релігійної приналежності.
Підтриманий припис передбачає заборону на носіння у громадських місцях (крім культових споруд) будь-якого одягу, що повністю закриває обличчя: нікабу, паранджі чи балаклави. Тобто він буде стосуватися, приміром, демонстрантів та футбольних фанатів, які часто закривають обличчя балаклавами.
Прихильники заборони закликали швейцарців «зупинити екстремізм».
Попри те, що підтримана заборона все ж має певний антиісламський вимір, її навряд чи можна вважати свідченням зростання націоналістичних настроїв. Нікаб та паранджа не сприймаються багатьма швейцарцями та європейцями загалом не так через антиміграційні переконання, як із огляду на феміністичні та секуляристські установки.
Подібні заборони так чи інакше діють у Франції, Данії, Німеччині (щодо жінок на державній службі та за кермом), Нідерландах.
Як неодноразово повідомлялося, швейцарці продовжують рухатися шляхом секуляризації. Офіційна статистика свідчить про те, що все більше мешканців Швейцарії покидають Церкву. У лютому 2020 року у країні пройшов референдум, більшість учасників якого підтримала запровадження кримінальної відповідальності за неприйняття ЛГБТ-ідеології (так звану «дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації»). У грудні того ж року швейцарський парламент підтримав «одностатеві шлюби».
Випадки ситуативної боротьби з «ісламізмом» не означають політики, спрямованої на етнічне самозбереження європейських народів. Так, після нещодавньої серії нібито «антиісламських» заяв та дій французького президента Еммануеля Макрона послідували дії, які підтвердили його відданість ідеям багаторасового суспільства. При цьому у січні цього року частина ісламських лідерів Франції схвалила запропоновану Макроном «хартію республіканських цінностей». Підтриманий документ містить, зокрема, загальні формулювання, які засвідчують прийняття світського підходу щодо рівності статей.
Подекуди поєднання в межах панівного політичного дискурсу прихильного ставлення до міграції та несприйняття окремих елементів ісламу призводить до колізій. Показовий випадок таких колізій нещодавно можна було спостерігати у Бельгії. Феміністка, борець із «расизмом» і прихильниця секуляризму Надя Гіртс стала об’єктом цькування та залякувань із боку ісламістів. Хвилю ненависті з боку тих, чиє перебування у Бельгії вона як «антирасистка» вітає, спровокувала публікація феміністки, присвячена Самуелю Паті – французькому викладачеві, який був обезголовлений молодим мусульманином за демонстрацію карикатур на Мухаммеда.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!