У пошуках православного більшовизму: москвичі не дійшли згоди щодо пам’ятника на Луб’янській площі

Думки мешканців Москви щодо пам’ятника на Луб’янській площі розділилися: одні вболівають за більшовицького діяча Фелікса Дзержинського, інші – за середньовічного новгородського князя Олександра Невського.

Як уже повідомлялося, 25 лютого у столиці Російської Федерації стартувало опитування з цього приводу. Онлайн-голосування протривало 36 годин. У ньому встигли взяти участь близько 320 тисяч містян.

Відновлення пам’ятника одному з творців системи більшовицького терору отримало 142 943 голосів (45%), встановлення пам’ятника князю Олександру – 176 954 (55%). Опитування перервав мер Москви Сєргєй Собянін. Він повідомив, що через відсутність чіткого консенсусу жоден пам’ятник на Луб’янській площі поки що не встановлюватимуть.

Прихильники глорифікації Фелікса Дзержинського не відступають від своєї категоричності. Вони наполягають на тому, що творець ЧК відіграв видатну роль у розвитку російської державності. Також вони вважають, що відновлений пам’ятник Джержинському ніяк не контрастуватиме зі встановленим на площі Соловецьким каменем – пам’ятним знаком на честь жертв радянського терору.

Подекуди в Росії звучать пропозиції встановити на Луб’янській площі пам’ятник комусь іншому. Так, одіозний бізнесмен і громадський діяч Костянтін Малофєєв запропонував встановити монумент на честь Великого князя Московського Івана III, який наприкінці XV століття здійснив завоювання Новгородської республіки, тим самим перервавши місцеву політичну традицію (представником якої був Олександр Невський) і створивши умови для асимілції псково-новгородського етносу.

Частина прихильників встановлення пам’ятника Олександру Невському, який шанується Московським патріархатом як святий, налаштована до радянського минулого критично. Але назагал офіційний образ князя відповідає канону, утвердженому за сталінських часів.

Як повідомлялося, керівник Всеросійського центру вивчення громадської думки Валерій Фьодоров заявив, що більшість росіян шукають у Церкві «патріотичної ідентифікації». «Православними» називають себе близько 70% відсотків росіян. Але більшість із них не ведуть релігійного життя, а дехто й узагалі дотримується атеїстичних поглядів.

Еклектичне поєднання різнорідних ідей та символів можна зустріти не лише на теренах РФ. 14 лютого у підконтрольному проросійським сепаратистам Луганську місцеві комсомольці дарували перехожим сердечка з зображенням радянського диктатора Йосифа Сталіна. Насідуючи російські зразки, учасники молодіжного крила «Союзу комуністів Луганщини» об’єднали культ «Победы», московське православ’я та західну масову культуру.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: Alexander Zemlianichenko / TASS / Republic.ru

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp