Глави та представники Православної Церкви України, Української греко-католицької Церкви та Римсько-католицької Церкви в Україні вважають, що вакцинація від коронавірусу має бути добровільною, а при прийнятті відповідного рішення люди мають зважати на якість вакцини.
Церковні лідери обговорили питання вакцинації під час нещодавнього засідання Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій. Окремо ієрархи розкрили своє бачення цього питання у коментарі Українській правді.
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, Глава УГКЦ верховний архієпископ Святослав, а також римсько-католицький єпископ Віталій Кривицький сходяться на думці, що прийняття щеплення може бути виключно добровільним.
Так, Глава УГКЦ наголосив: «Вакцинація є особистою справою кожної людини, вона має бути добровільною. Навіть за офіційного підтвердження, що вакцина є безпечною та доступною, держава має лишити людині простір особистої свободи. Не можна насильно нав’язувати будь-які ліки».
Подібною була риторика єпископа Віталія: «Ватикан дозволив вірянам обирати – робити щеплення чи ні. І це є дуже важливе підкреслення – вакцинація не є моральним обов’язком, тому повинна бути добровільною. Змушувати до вакцинації не має права ні Ватикан, ні жодна влада».
Також у своїх коментарях ієрархи наголосили, що Церква не може оцінювати якість вакцини. «… багато людей, зокрема наші віряни, питають нас про вакцину від коронавірусу – наскільки вона є ефективною, чи не має побічних ефектів. У цьому випадку церква має право відійти від відповіді, оскільки вона не є покликана, щоб давати оцінку медичним препаратам. Для цього є медики, науковці», – зазначив єпископ РКЦ. Глава ПЦУ наголосив, що «за якість та ефективність препаратів, правильність процедур тощо відповідальність лежить не на Церкві».
Блаженніший Святослав, зауважив, що «Страх перед вакцинацією проти коронавірусу є цілком природним, адже вакцина є чимось новим і до кінця невивченим. Її винайшли в рекордно короткий термін, і люди мають підстави сумніватися в її ефективності, мати певні особисті страхи».
Що стосується біотиечних проблем, пов’язаних із використанням у процесі розробки та виробництва вакцин біологічних матеріалів, отриманих із тіл абортованих дітей, то їх відзначив лише єпископ Віталій. Ієрарх згадав про офіційну позицію Ватикану щодо цього питання, але уточнив, що особисто поки що не планує вакцинуватися. «Папа Римський прийняв вакцину проти ковіду… Але те, що Папа прийняв вакцину – не означає, що абсолютно кожен католик має це зробити. Завжди залишається право для морального вибору кожного», – додав єпископ.
Блаженніший Епіфаній обмежився формулюваннями, що стосуються вакцинації як такої, а не використання саме тих вакцин, які мають зв’язок із абортами: «Я особисто і наші церковні ЗМІ вже неодноразово публічно позитивно висловлювалися щодо вакцинації. Щодо релігійної складової наша позиція однозначна – ніякої суперечності Божим заповідям, засадам християнської віри вакцинація як медична процедура не несе».
При цьому Предстоятель ПЦУ дав зрозуміти, що поділяє розуміння вакцинації як турборти про спільне благо. «Особисто я планую дослухатися порад лікарів та зробити щеплення, коли буде така нагода. А співгромадян закликаю бути відповідальними й свідомими того, що питання вакцинації не є лише особистим – воно напряму стосується здоров’я всього народу й життя наших ближніх», – сказав Епіфаній. Більш помірковану риторику використав єпископ Віталій: «Кожна людина має відчути свою відповідальність за інших, але цей конфлікт між власним добром і добром суспільства, мусить бути зрівноважений».
Як повідомлялося, критикуючи прихильний до вакцинації дискурс ряду церковних лідерів, викладач Українського католицького університету Петро Гусак наголосив, зокрема, на тому, що вакцинацію недопустимо вважати моральним імперативом. «… власне дбаючи про своє здоров’я і побоюючись патогенних наслідків, пацієнт цілком обгрунтовано й розумно може і має право відмовитися від вакцинації. З морально-богословського погляду: Друга заповідь любові: “Любитимеш ближнього свого, як себе самого” (Лев. 19:18; Мк. 12:31) власне приписує любити ближнього як себе самого, а не “більше”: не існує морального зобов’язання любити ближнього більше від себе, намірено шкодячи власному здоров’ю, в даному випадку – вводячи собі завідомо шкідливі речовини», – йдеться у статті філософа.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
Ілюстрація: ВРЦіРО