Українські католики-миряни засудили ватиканські тенденції щодо абортів

Представники ряду українських мирянських організацій виступили з відкритим листом із критикою тенденцій у діяльності Папської академії «За життя».

Лист було адресовано апостольському нунцію в Україні архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу, архієпископу Святославу Шевчуку, архієпископу Мечиславу Мокшицькому, Синоду єпископів УГКЦ, Конференції єпископів РКЦ в Україні.

Підписанти висловили занепокоєння, вказуючи на ряд фактів відходу згаданої Папської академії «За життя» від засад католицького вчення, які мали б бути віссю існування цієї установи.

Лист було оприлюднено однією з ініціаторів Генею Самборською. Нижче публікуємо його повний текст.

***

Що відбувається у Папській академії життя?

Ми, представники Католицької Церкви в Україні, віряни обидвох обрядів, представники pro-life організацій, прагнемо виразити Вам наші занепокоєння та потреби. У нашому до Вас зверненні керуємось Євангелієм, а також правом вірних, вираженому в Кодексі канонів східних Церков (кан. 15, § 2 – 3) та у Кодексі канонічного права (кан. 212, § 2 – 3). В обидвох документах згадані канони звучать однаково:

§ 2. Вірні свобідно можуть виявляти пастирям Церкви свої потреби, особливо духовні, а також свої побажання.

§ 3. Відповідно до своїх знань, компетенцій і здібностей, якими відзначаються, вони мають право, а іноді навіть обов’язок, виявляти пастирям Церкви свою думку в справах, які стосуються добра Церкви, і, зберігаючи непорушність віри і звичаїв та пошану до пастирів, а також, зважаючи на спільну користь і гідність осіб, ознайомлювати з нею інших вірних.

Наше занепокоєння стосується того, що відбувається з Папською академією життя. Оскільки події, які цього стосуються, висвітлюються в публічній площині, а на безліч запитань ми відповіді не отримуємо (зокрема не отримали відповіді від апостольського нунція Вісвальдаса Кульбокаса на Лист надісланий 17.11.2021 р.), то даний Лист також керуємо у відкритому форматі.

На початку про причину нашого занепокоєння. Вже довший час у Папській академії життя відбуваються дії, які є причиною сум’яття і згіршення багатьох вірних. Ось деякі з них:

  • 1) Висловлювання архієпископа Вінченцо Пальї, президента Папської академії, під час телеефіру на RAI 3. Закон 194, який легалізував аборти в Італії, згаданий ієрарх назвав «стовпом суспільного життя». Не зважаючи на наміри, які товаришували цьому висловлюванню, воно є двозначне і впроваджує сум’яття.
    2) Ряд номінацій до постійного членства Академії осіб, які допускають можливість аборту та підтримують абортивне законодавство:
    • Номінація англіканського богослова з Оксфорду Найджел Біґґара, який допускає аборти до 18 тижня життя.
    • Номінація на постійного члена Академії італійки Маріанни Маццукато, яка відверто декларує своє атеїстичні та про-абортивні погляди.
    • Номінація Роберто дель’Оро, який скритикував анулювання абортивного права в США.
    • Номінація Шейли Тлу, колишнього міністра охорони здоров’я Боствани, яка брала участь в опрацюванні документу ВООЗ, закликаючи всі країни надати жінкам вільну можливість здійснювати аборт.
    • Номінація Катаріни Ле Блан, професора досліджень стовбурових клітин Шведського Каролінського інституту, яка займається абортами. Катарін Ле Блан проводить свої дослідження, використовуючи стовбурові клітини, отримані від абортованих немовлят, хоча Св. Йоан Павло II засудив таку практику ще в 2000 році. Також Катарін Ле Блан вважає, що експерименти над людськими ембріонами не суперечать навчанню Церкви.
    • Номінація професора Синьї Яманака, який спеціалізується у галузі стовбурових клітин і не бачить проблеми в експериментах над людськими ембріонами.
    • Номінація професора Авраама Штейнберга, науковця з Ізраїлю, який не бачить проблем у дослідженнях стовбурових клітин, що передбачають знищення людських ембріонів.
    3) Також бентежить мовчання з боку Апостольського Престолу на публічне прийняття Святого Причастя такими про-абортивними політиками як Джо Байден чи Ненсі Пелозі. Згадані політики не лише не відмовилися від своєї про-абортивної позиції, але в останньому році посилили свою активність у цьому антилюдському напрямку. Не зважаючи на це, ряд ієрархів США публічно підтримує можливість прийняття ними Святого Причастя. Як можна на це мовчати?!

Подібні дії і брак реакції на них (мовчання пастирів) є причиною для згіршення багатьох християн. Адже такі дії дозволяють на припущення, що гідність людського життя від моменту зачаття аж до природної смерті є відносною категорією.

Сьогодні в Україні усі ми, як ніколи раніше, усвідомлюємо цінність кожного життя. Багато наших Воїнів віддає своє життя на полі бою. Разом з тим в українських лікарнях продовжують вбивати ненароджених немовлят. 16 листопада цього року припали 102 роковини від тієї дати, як комуністична влада легалізувала аборти в радянській Росії, що два роки опісля було затверджено законодавством новоствореного СРСР.

Будучи діячами і активістам з різних pro-life організацій, борячись за право на життя від зачаття до природної смерті, ми очікуємо на підтримку Церкви. А ця підтримка, серед іншого, виявляється в безкомпромісній позиції у так важливому питанні. Цю підтримку черпаємо передусім зі вчення Святого Папи Йоана Павла ІІ, який в енцикліці «Evangelium Vitae» навчає: «… переривання вагітності і евтаназія є злочином, котрий жоден людський закон не може визнати за допущені. Закони, котрі це чинять, не лише ніяк не зобов’язують сумління, але прямо ставлять перед людиною поважний і конкретний обов’язок протистояти їм через протест сумління (…) Отже, в тому разі, коли закон, несправедливий за своєю суттю, як от у випадку з законом, що допускає переривання вагітності і евтаназію, ніколи не можна до нього пристосуватись, ані брати участь у формуванні громадської думки, прихильної до такого закону, ані підтримувати його голосуванням» .

У доктринальній записці Конгрегації віровчення з 2002 року, підписаній кардиналом Йозефом Рацінґером, тогочасним префектом, читаємо виразне застереження, щоб не голосувати і не обирати політиків, які виступають за аборти. Якщо Церква забороняє вірним голосувати і обирати до парламенту політиків, які виступають за вбивство ненароджених дітей, то як можна обирати вчених з подібними поглядами до Папської академії життя?

Високодостойні Владики! Ми закликаємо вас до рішучої реакції. Станьте на захист життя! Проявіть вашу позицію публічно, закликаючи до зміни такої політики з боку Апостольського Престолу!

У свою чергу запевняємо вас у нашій повазі та молитві. Просимо Всемилостивого Бога, щоб наділив вас усіма необхідними дарами, зокрема відвагою захищати святу віру!

З повагою та молитвою,

Геня Самборська, всеукраїнський благодійний фонд «За гідність людини»
Артур Погоріленко, ГО «Рух за життя та гідність людини»
Валентина Павсюкова, міжнарожний благодійний фонд «Чаша милосердя» (Chalice of mercy, Ukraine – USA)
Мирослав Возняк, ГО «Християнський рух за життя»
Святослав Погляд, рух «Гладіатори життя»
Людмила Гридковець, Українська асоціація християнської психології
Олеся Горгота, ГО «Варта життя»
Петро Гусак, ЛОГО Товариство «Рух за життя»
Адріан Буковинський, Всеукраїнський благодійний фонд «Сім’я»
Михайло Шевченко, Асоціація сексологів та сексотерапевтів України
Ольга Мединська, Європейський сімейний центр «Традиція»
Андрій Оленчик, Християнська служба порятунку

***

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp