Ватиканіст: Франциск змінив ставлення до російсько-української війни, італійські католики – не поспішають

Попри комунікаційні помилки, які є надто частими, останнім часом багато чого змінилося у висловах Папи Франциска про війну між Україною та Росією. Одначе значний відсоток італійських католиків продовжує дотримуватися радикально пацифістських, а відтак вигідних із російської точки зору поглядів.

Про це йдеться в колонці італійського ватиканіста Сандро Магістера (переклад колонки опублікувала РІСУ).

Слід зауважити, що сам Магістер досить критично оцінює понтифікат Франциска. Зокрема, раніше ватиканіст вказував на авторитаризм Бергольо і навіть зауважував, що його стиль урядування нагадує «практику ленінської партії».

У своїй черговій колонці Магістер аналізує зміну ставлення Франциска до російсько-української війни.

«Переломним моментом можна вважати зустріч Папи у Ватикані 7 листопада з верховним архієпископом УГКЦ Святославом Шевчуком, якого він знає та поважає ще від часу, коли теперішній Папа був архієпископом Буенос Айреса, – пише ватиканіст. – І це втілилося в основному в тому зворушливому “Листі Святішого Отця до українського народу”, оприлюдненому 24 листопада, написати який попросив Франциска сам Шевчук і який за стилем, і змістом дуже близький до послань, якими Глава українських греко-католиків звертається до своїх вірних».

«24 листопада було ​​передоднем ​​вшанування Голодомору, тобто “жахливого геноциду, винищення голодом у 1932-33 роках, штучно викликаного Сталіним в Україні”, буквально таке визначення вжив Франциск не лише в листі до українського народу, а й на загальній аудієнції в середу 23 листопада, на молитві Ангел Господній у неділю 27 та в інтерв’ю “Америці” 28 числа. І це вже є нововведенням величезної ваги в судженнях Папи щодо агресії Росії проти України, особливо щодо використання терміну “геноцид”, який наразі застосували до Голодомору лише кілька держав світу, який Франциск називає “історичним прецедентом сьогоднішнього конфлікту”. Більше того, тепер у словах Папи присутнє таке ставлення до цієї війни, що є цілковито і тільки на боці “стражденного” українського народу і проти тієї іншої держави, яка “мучить” його», – йдеться у тексті далі.

Але передусім у листі Франциска до українців присутнє безпрецедентне для нього твердження. Магістер цитує ці слова Франциска: «Я також думаю про вас, дорога молоде: щоб мужньо захистити свою батьківщину, ви були змушені взяти до рук зброю, полишивши мрії про майбутнє, які ви плекали…» І далі: «Я захоплююся вашим добрим запалом. Український народ, попри величезну трагедію, яку зараз переживає, ніколи не занепадав духом і не впадав у розпач. Світ відкрив для себе сміливий і сильний народ, народ, що страждає і молиться, плаче і бореться, чинить опір і надіється: благородний і стражденний народ. Я продовжую бути з вами…»

«Це вперше тут, після дев’яти місяців війни, Франциск сказав чіткі слова на підтримку збройної боротьби українців проти росіян. Всупереч пацифістській лінії, яку досі сповідують майже всі італійські католицькі асоціації, наслідуючи, за їхніми словами, Папу. Але, власне кажучи, якого Папу? Того, хто ще місяць тому звинувачував Захід і НАТО в тому, що вони спровокували Росію, “гавкають” на її кордонах? Того Папу, який відніс цей конфлікт, як і всі інші, до “божевілля” світових виробників та торгівців зброєю? Того Папу, який виключав можливість провадити “справедливу” війну? Чи вони наслідують того Папу Римського, який сьогодні співчуває українським воїнам, які зі зброєю в руках захищають Батьківщину?», – пише коментатор.

Магістер зазначає, що, будучи єпископом Рима та примасом Італії, Франциск має за собою католицький люд, чиї найвизначніші лідери, чиї асоціації та преса, всі як один закликають до миру, але не схвалюють постачання зброї в Україну.

З першого дня російської агресії Андреа Ріккарді, засновник Спільноти святого Еґідія, виступив за капітуляцію України (про місце цієї спільноти в понтифікаті Франциска Магістер писав і раніше). Він закликав проголосити Київ «відкритим містом», тобто окупованим армією загарбників, не чинячи жодного опору. 5 листопада Ріккарді виголосив заключну промову під час проведення великої пацифістської процесії, за підтримки майже всіх католицьких асоціацій, яка пройшла вулицями Рима аж до Сан-Джованні ін Латерано з присутністю десятків прапорів святого Егідія на площі, але, зрозуміло, без українських прапорів.

Саме «Avvenire», офіційна газета Конференції єпископів Італії під керівництвом Марко Тарквініо, щодня виступає за мир в Україні, але завжди висловлюється проти надання зброї, продовжує ватиканіст. Саме Стефано Дзаманьї та Мауро Магатті (два видатних католицьких інтелектуала – економіст і президент Папської академії соціальних наук, а останній – професор соціології Міланського католицького університету та секретар Соціальних тижнів італійських католиків) оприлюднили в жовтні мирний план із шести пунктів, включаючи, зокрема, референдуми щодо автономії російськомовних регіонів Луганської та Донецької областей, створення спільного російсько-українського органу з експлуатації надр Донбасу та фактичного визнання анексії Криму Росією.

«Ще місяць тому цей католицький світ міг провадити легку гру, вимагаючи для себе підтримки Папи. А що сьогодні? Не дивно, що лист Франциска до українського народу від 24 листопада зустрів холодний прийом у цьому самому католицькому світі», – підсумовує Магістер.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp