15 жовтня на базі Острозької академії пройшла дискусія «Цивілізаційні пошуки української інтелектуальної еліти», присвячена двомовному виданню твору Мелетія Смотрицького «Апологія паломництва до східних країв».
Нове видання «Апології» вийшло друком навесні цього року. Воно містить відтворений сучасною польською графікою оригінальний текст Смотрицького і паралельний переклад українською мовою. Автором концепції видання, передмови, коментарів і приміток є архієпископ Ігор Ісіченко.
Український переклад зі старопольської виконав викладач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій УКУ Ростислав Паранько.
В обговоренні книги взяли участь Ігор Ісіченко, Ростислав Паранько, а також представники Острозької академії Дмитро Шевчук, Петро Кулаковський, Вікторія Назарук, Петро Кралюк. Захід проходив у змішаному форматі: архієпископ Ісіченко, Ростислав Паранько та Вікторія Назарук приєдналися до дискусії онлайн.
Мелетій Смотрицький – руський інтелектуал і церковний діяч першої половини XVII століття, один із найбільш яскравих учасників конфесійної полеміки того часу. Здобувши чудову освіту і маючи літературний хист, Смотрицький спершу відбувся як яскравий полеміст антикатолицького спрямування. Його навіть вважали натхненником убивства Полоцького унійного єпископа Йосафата Кунцевича. Одначе згодом Смотрицький розчарувався у східному благочесті і схилився до унії. Саме цей світоглядно-конфесійний поворот відображає текст «Апології».
У вступному слові Ігор Ісіченко наголосив, що Смотрицький є ключем до розуміння драматизму дискусій, що велися поміж представниками руської еліти кінця XVI – першої половини XVII століття. Ці дискусії своєю чергою безпосередньо зачіпають тему потрапляння українських земель в орбіту московського впливу, наслідки якого дають про себе знати і сьогодні.
Автор концепції видання та перекладач розповіли про низку технічних обставин, що супроводжували публікацію історичної пам’ятки.
Під час дискусії були обговорені проблеми подолання «чорно-білого» підходу до конфесійної полеміки, остаточна канонізація якого відбулася у радянські часи.