Феномен успіхів марксизму неможливо зрозуміти без осмислення у духовній площині. Про це йдеться у нещодавно опублікованій книзі Пола Кенґора «Диявол і Карл Маркс: Довгий марш смерті, обману та інфільтрації комунізму» (The Devil and Karl Marx: Communism’s Long March of Death, Deception, and Infiltration).
Пол Кенґор – американський політолог, професор християнського коледжу у Ґров-Сіті (Пенсильванія), співробітник кількох аналітичних центрів, автор ряду книг, присвячених дослідженню лівих ідеологій.
Книга професора Кенґора «Диявол і Карл Марк» має на меті ретельно продемонструвати, наскільки глибоко та безпосередньо засновник комунізму був натхнений Батьком брехні, – йдеться в огляді книги на Catholic world report.
Як зазначає оглядач, хоч книгу написано для широкої аудиторії, 400 сторінок основного тексту «Диявола і Карла Маркса» підкріплено сорока сторінками кінцевих приміток та багаторічними дослідженнями Кенґора.
На думку науковця, у справі вивчення масштабів упливу марксизму на історичний процес звичайних, раціональних пояснень недостатньо. Кенґор вважає, що для того, аби краще зрозуміти диявольську ідеологію марксизму, варто брати до уваги «сферу духу, духовне пояснення».
У главі «Моя душа обрана для пекла» дослідник біографії Маркса подає уривки з поезії і прози теоретика комунізму, які були написані за кілька років до появи Маніфесту комуністичної партії (1848). Поміж цих текстів Маркс залишив, наприклад, такі рядки, що виражають чи то психічну нестабільність, чи безпосереднє диявольське натхнення: «Пекельні випари піднімаються і наповнюють мій мозок, доки я не зійду з розуму і моє серце зовсім не зміниться. Бачите цей меч? Його дав мені Князь Темряви».
Також Кенґор звертає увагу на лиховісний і демонічний характер метафор, які зустрічаються у творчості Маркса.
Дослідник зауважує, що на початковому етапі діяльності Маркса та Енгельса світські лідери недостатньо усвідомлювали небезпеку їхніх ідей. Зате цю небезпеку швидко збагнув тодішній Понтифік Пій IX.