На відміну від біблійного Содому, в Україні знайшлося «десять праведників», завдяки чому ми здатні протистояти агресору. Але цього замало, аби наша боротьба увінчалася безперечною перемогою.
Таку думку в ефірі програми «Голос волаючого в пустелі» висловив співзасновник Християнської служби порятунку Андрій Оленчик.
Пригадуючи відомий торг Авраама з Богом за долю Содому, пан Оленчик зауважив: «Бог через десять праведників обіцяв не знищити Содом. І Він би не знищив, якби ці десять праведників знайшлися. Але “не знищити” і “благословити” – це не одне й те саме. Без покаяння всіх жителів Содому ця друга дія, ця друга дійсність настати не могла». Україна перебуває у кращому становищі, ніж свого часу Содом, але цього замало для благословення: «Так, ми до сих пір живі. Очевидно слава Богу, що Церква Христова в Україні існує, цих умовних десять праведників є. Ми не знищені. І Він [Бог], більше того, дає нам певні знаряддя, щоб ми могли і далі протистояти цій навалі всупереч усьому. Але цього мало, дорога Церкво України, щоб ми отримали благословення від Бога».
На думку Андрія Оленчика, проблемою є не тільки загальне духовно-моральне падіння українського суспільства, але й недостатня ревність українських християн. «Багато церков зараз стоїть у молитві 24/7 – хоча б так, як це було у 2022 році? – запитує Оленчик. – Ми вже бачимо, що наш народ прокидається для покаяння і поклоніння Богу? Ні. Оля Полякова – профанація Розп’яття, гей-паради крокують… Прояви окультизму, язичництва в житті нашого народу. Тому очікувати просто на Боже чудо, яке просто відбудеться, і все буде вирішено – справедливий мир, переможна перемога – не варто… Я вірю, що через цих десять (а нас, очевидно, більше) праведників Бог не знищить нашу країну, але в нас є серйозна задача зробити все для того, щоб Він не тільки не допустив нашої загибелі, але й благословив нас – щоб ми стали нацією священників, місіонерів і воїнів».
Також активіст мирянського руху описав теперішню ситуацію в Україні, проводячи паралель з битвою ізраїльтян з амаликитянами при Рефідимі, коли Мойсей за допомогою Аарона та Хура тримав піднятим посох, аби дати перемогу армії Ісуса Навина: «Цей посох, слава Богу, Христова Церква України не кинула на землю, і він не опущений, принаймні настільки низько, щоб ми були розгромлені на полі бою… Але цей посох, очевидно, не знаходиться в тій позиції, в якій він має бути, оскільки ми не бачимо і перемоги».
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!