Ідея, згідно з якою для подолання цензури в інтернеті достатньо створення альтернативних соцмереж, виявилася утопічною. Адже соцмережі, творці яких не поділяють догм сучасного лібералізму, легко піддати тиску.
На тлі «великої зачистки» дисидентів у Facebook та Twitter компанії Apple і Google розпочали війну проти соцмережі Parler.
Платформу Parler у 2018 році заснували випускники Денверського університету Джон Матце і Джаред Томпсон. Матце називав свою соцмережу «бастіоном свободи в інтернеті». Модерація соцмережі вільна від ідеологічних упереджень, тому Parler почала здобувати популярність серед людей консервативного світогляду. Нещодавно про свій перехід у Parler оголосив і Дональд Трамп, чиї акаунти у мейнстрімних соцмережах були заблоковані.
У відповідь гіганти Apple і Google, які чітко зорієнтовані на ідеї сучасного лібералізму, розпочали заходи з блокування соцмережі і її примусу до слідування нормам «політкоректності». У Google вирішили видалити додаток соцмережі з Play Store, в Apple винесли компанії попередження про видалення додатку з App Store упродовж 24 годин із одночасною вимогою прийняти ідеологічні засади модерації.
Тиск проти Parler був очікуваний: впродовж кількох місяців ліві ЗМІ публікували матеріали про те, що соцмережа стала «раєм для ультраправих», і така ситуація вимагає реагування.
Заходи з посилення цензури в інтернеті співпали з намірами представників Демократичної партії встановити систему ранжування американських громадян залежно від їхніх поглядів. Так, зокрема, учасників нещодавніх мітингів на підтримку Трампа хочуть внести до переліку осіб, яким заборонено користуватися авіатранспортом у зв’язку з їхньою нібито «схильністю» до тероризму.
Крім посилення цензури та репресивних намірів демократів можна спостерігати тенденції використання як засобу тиску проти консерваторів платформ онлайн-торгівлі. Так, до блокування товарів, пов’язаних з бізнесом Дональда Трампа, вдалася платформа Shopify.
Посилення цензури спостерігається не лише у США, але й у Євросоюзі. Як повідомлялося, 3 грудня 2020 року Європейська комісія презентувала «План дій щодо європейської демократії». Новий документ Єврокомісії передбачає запровадження кримінальної відповідальності за використання «мови ненависті». Покарання за «неполіткоректні» висловлювання мають діяти на території абсолютно всіх держав-членів згідно зі статтею 83 Договору про функціонування ЄС. У цій статті говориться про «особливо тяжкі злочини, що мають транскордонний характер». До таких злочинів стаття зараховує, зокрема, тероризм, торгівлю людьми та наркоторгівлю. Ідеологічне дисидентство згідно з планами Єврокомісії має розглядатися так само як ці тяжкі злочини. Окрім запровадження кримінальної відповідальності документ передбачає зміни до законодавчих актів із метою посилення підзвітності суб’єктів, що надають інтернет-послуги.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
Ілюстрація: Stephen Shankland / CNET