Відносини Священицького братства св. Пія X (FSSPX) з Ватиканом лишаються напруженими. Братство не відмовилося від наміру висвятити 1 липня нових єпископів, що може трактуватися церковною владою як акт схизми, який передбачає відлучення.
За тиждень до свячень, 24 червня, FSSPX виступило зі сповіданням віри. У відкритому листі до Папи та кардиналів, що супроводжує сповідання, принципи, яких дотримується Братство, інтерпретуються як такі, що є «ліками» для Церкви в умовах теперішньої кризи. Викладене Братством сповідання католицької віри, згідно з листом, сформульоване «у відповідь на головні помилки та найсерйозніші небезпеки нашого часу».
У листі наголошується, що «Віра, яка міститься в Традиції та викладається незмінним Учительством Церкви, становить справжню основу єдності Церкви і, як наслідок, необхідний засіб для встановлення союзу та сопричастя між членами Містичного Тіла Христового». «Нам залишається лише сподіватися та благати, щоб ця Традиція та чистота Віри знову були покладені в основу життя Церкви, аби з них могло розпочатися справжнє відродження. Саме з цим наміром ми наполегливо молимося. Ми переконані, що в нестабільному та надзвичайно небезпечному контексті, з яким ми зараз стикаємося, найкращий внесок, який можна запропонувати Вселенській Церкві, – це щире та цілісне сповідання католицької віри», – наголошують очільники FSSPX.
Водночас лист містить своєрідне визнання кризи діалогу між Братством та церковною владою, а також богословської дискусії загалом. Там стверджується, що запропонований Братством доктринальний текст «зможе слугувати основою для чесної дискусії зі Святим Престолом у дусі миру, братерства та милосердя» «одного дня» (а не безпосередньо зараз).
Повна назва документа, з яким виступило FSSPX, – «Сповідання католицької віри Братства св. Пія X для просвітлення душ перед обличчям сучасних помилок».
Сповідання складається з преамбули та 17 розділів, що сумарно містять 154 пункти. Водночас документ є дуже лаконічним. Загальний об’єм змакетованого тексту (доступний онлайн у форматі PDF) – 28 сторінок.
Тематика сповідання структурована за розділами таким чином: I) Одкровення, Віра і Традиція, II) Бог як Початок і Мета всього сущого, Свята Трійця, III) Створення людини та надприродний порядок благодаті, IV) Первородний гріх і становище людини, V) Ісус Христос, Воплочене Слово, Єдиний Посередник і Відкупитель, VI) Пресвята Діва Марія в домобудівництві спасіння, VII) Католицька Церква, Містичне Тіло Христове та єдиний Ковчег Спасіння, VIII) Святий Дух, Освятитель душ і душа Церкви, IX) Римський Понтифік, єпископат та ієрархічний устрій Церкви, X) Магістеріум, Хранитель об’явленого депозиту віри, XI) Моральний порядок і Закон Божий, XII) Соціальне царювання Христа та християнська цивілізація, XIII) Таїнства Нового Заповіту, XIV) Свята Жертва Меси, Свята Євхаристія та Католицька Літургія, XV) Християнське життя, святість та досконалість любові, XVI) Останні речі та християнська надія, XVII) Сучасна криза та обов’язок сповідувати віру.
Що стосується опонування хибним, на думку Братства, доктринальним тенденціям, вагоме місце в ньому займає критика теперішнього екуменізму. Сповідання засуджує «нову еклезіологію, яка руйнує місіонерський імпульс, релятивізуючи унікальність Церкви, єдиного Ковчега Спасіння». Автори наголошують, що «ніхто не може бути спасенним без Христа та Його Церкви». Спасіння людей, що перебувають поза видимими стінами Католицької Церкви, відбувається не засобами хибних релігій, а всупереч цій хибності. Стосовно некатолицьких християнських громад сповідання стверджує: «Якщо хтось приходить до об’явленої істини або отримує благодать освячення поза видимими межами Католицької Церкви, ця істина і ця благодать належать по праву цій самій Церкві та однозначно закликають до католицької єдності».
Документ FSSPX критикує тенденцію доктринальної мінливості. Тут, серед іншого, автори вказують на недопустимість прикриття змін начебто дією Святого Духа: «Дух Істини сьогодні не може надихати на протилежне тому, що Він надихнув учора. Він не запрошує Церкву слухати світ… навпаки, Він спонукає її навчати світ, навертати його та освячувати. Його дія не полягає ні в розпалюванні анархічних натхнень, ні в заохоченні доктринальної творчості». Також сповідання відкидає «синодалістські концепції, які прагнуть перетворити ієрархічну Церкву на консультативну, парламентську чи демократичну структуру, підпорядковану коливанням думок християнського народу чи тиску світу».
Крім того, документ зачіпає проблематику на перетині морального богослов’я і пастирських практик. Він відкидає «сучасне розмежування між доктриною та пастирською практикою». «Пастирська практика, яка суперечить доктрині, не є пастирською; вона зводить душі зі шляху. Милосердя полягає не в замовчуванні істини, щоб уникнути страждань, а в тому, щоб говорити істину з доброзичливістю, аби привести до спасіння. Ліки Церкви можуть зцілювати лише за умов, коли зло називають злом, закликаючи до покаяння та пропонуючи ліки благодаті. (…) Забування про божественний суд породжує фальшиве милосердя, сентиментальне та безсиле, яке нікого не спасає, бо нікого не навертає», – стверджують у FSSPX.
Нагадаємо, про наміри нових єпископських свячень Братство заявило на початку лютого 2026 року.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!