19 лютого на засіданні спеціалізованої вченої ради Національного університету «Львівська політехніка» має пройти захист дисертації Оксани Дячок «Формування архітектури сакральних комплексів під впливом суспільно-політичних процесів (на прикладі Тернопільської області)».
Дисертація подана на здобуття наукового ступеня доктора архітектури (спеціальність 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури).
Попри доволі технічний характер спеціальності, дисертація охоплює широке смислове поле. «На початку ХХІ століття, переглядаючи цивілізаційний напрям розвитку України, розв’язуючи політичні та національно-культурні проблеми, маємо переглянути й нашу політичну, історичну, культурну спадщину. Облікування, а також піклування про пам’ятки сакральної архітектури, що мають високу міру історико-культурної цінності та справили значний вплив на перебіг національної історії, розвиток культури та мистецтва є надзвичайно важливим та актуальним», – йдеться у її авторефераті.
У цьому контексті автор наголошує на особливому становищі Тернопільщини: «Унікальною з огляду того, що вона охоплює відразу три історико-етнографічні регіони: Західне Поділля, частину Східної Галичини і Південної Волині, є Тернопільська область , яка розташована на перехресті найважливіших торговельних, культурних та воєнних шляхів, що спричинило раннє заселення та велику концентрацію пам’яток архітектури та містобудування усіх періодів».
На сторінках дисертації відзначаються різні чинники, що впливали на розвиток сакральної архітектури Тернопільщини: втягування цих теренів у сферу культурного впливу Заходу, приналежність частини регіону до володінь Російської імперії, процеси модерного націєтворення, сучасні світоглядні віяння тощо.
Попри свої переваги, дослідження має ряд недоліків. Подекуди, коли автор робить загальні історичні екскурси, це обертається в ретрансляцію банальних кліше. Так, на с. 13 автореферату дисертантка пише: «Встановлено, що на території сучасної України епоха Просвітництва відзначилась селянськими повстаннями та Визвольною війною українського народу проти панування польських та покатоличених українських магнатів». Там само вона стверджує, що унійна Церква в ранньомодерну добу «стала на захист простих українців, їх національної культури, традицій, мови».
Також у О. Дячок можна зустріти недоречне жонглювання термінологією, яка не дозволяє зрозуміти, що саме хотіла сказати автор. Наприклад, на с. 28 вона називає сучасних францисканців «аскетичним, але прогресивним орденом».
Як повідомлялося раніше, 14 грудня 2020 року пройшов захист кандидатської дисертації Павла Шевчука «Політична теологія радикальної ортодоксії».
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!