30 березня відбулася перша сесія цьогорічного Синоду єпископів Української греко-католицької Церкви.
З огляду на карантинні обмеження, запроваджені урядами країн у зв’язку з епідемією, спілкування проходило у форматі телесесії, повідомляє прес-служба Синоду.
У засіданні Синоду взяли участь 45 владик із України та діаспори. Після вступної молитви та привітання, яке виголосив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, найстарший архієрейською хіротонією владика Василій Лостен прочитав в імені усіх учасників Синоду присягу про збереження таємниці, а відтак Синод розпочав свою роботу.
Як слідує з повідомлення прес-служби, в роботі Синоду відчувався вплив сучасних ідеологічних трендів, властивих Католицькій Церкві на Заході. Зокрема, лунала тема «периферійності», до якої часто звертається Папа Франциск. «Орієнтирами в душпастирському плануванні має бути натхнення, які дає усій Католицькій Церкві Вселенський Архієрей Франциск, коли закликає Церкву діяти у ключі душпастирського навернення та ставати щораз більше Церквою, яка виходить на периферії сучасного світу, щоб послужити людині і людству у дусі Христової любови», – йдеться у повідомленні.
Також досить дивним з огляду на демографічні реалії та ідентичність УГКЦ виявився мотив подолання «мовних, культурних, етнічних, расових» «бар’єрів».
«В дискусії над основними напрямними душпастирського планування Отці Синоду погодилися з пропозицією робити наголос на євангелізаційному і місійному вимірі Церкви, до чого також закликав у своєму програмному слові з нагоди 10-ліття патріаршого служіння Блаженніший Святослав. Практично, це повинно означати подолання бар’єрів: мовних, культурних, етнічних, расових та клерикально-ієрархічних, щоб відкривати щораз більшій кількості людей доброї волі багатство і красу Христового Євангелія, яким бажає жити УГКЦ в Україні та на поселеннях», – говориться в публікації прес-служби. При цьому автори повідомлення не уточнюють, що саме послужило стимулом для артикуляції згаданих «бар’єрів».
Із числа більш очевидних проблем учасники Синоду звернули свою увагу на необхідність більших зусиль щодо душпастирського супроводу сімейного життя. «Владики Синоду єпископів УГКЦ під час обговорення питання душпастирського планування погодилися сфокусувати душпастирську увагу на родині, яка має ставати дійсною “домашньою Церквою” і таким чином спричинятися до розбудови Тіла Церкви та до здійснення її місії у світі», – повідомляє прес-служба.
Нагадаємо, єпископи УГКЦ у США на чолі з митрополитом Борисом Ґудзяком засудили дії демонстрантів, які, протестуючи проти фальсифікацій виборів, 6 січня цього року захопили будівлю Конгресу.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!