Міжмор’я проти імперії мульті-культі

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp

Ігор Загребельний. Міжмор’я: майже втрачений шанс. Київ, 2019.

Автори з-поза Польщі дуже рідко висловлюються про Міжмор’я. Тому вартий уваги голос на цю тему з України. Філософ і публіцист Ігор Загребельний представив минулого року книгу «Міжмор’я: майже втрачений шанс».

Автор вважає, що сама поява концепції Міжмор’я у просторі політичних дискусій змусила реагувати Францію та Німеччину, які відчули загрозу для своєї позиції гегемона у Європі і відповіли форсуванням процесів централізації.

Їхньою метою є творення мультикультурної імперії, відрізаної від коріння: християнства і національної ідентичності. Брюссельська еліта хоче нав’язати ідеологію девіації; вона викорінює нації з традиції і позбавляє їх ідентичності, а гегемонія культурна гарантує їй гегемонію політичну. Додам від себе: так само, які кліматичні дурниці забезпечують економічну вигоду. Повстаючи проти федералізації й ідеологізації, народи Міжмор’я стають оборонцями латинської, європейської цивілізації.

Доволі цікаво виглядає те, що Загребельний пише про інструменти брюссельських еліт у наших країнах. Стара соціалістична номенклатура перетворилася на лібералів та соціал-демократів, охочих підпорядкувати свої країни західним центрам влади. Опозиція поділилася на лібералів і націонал-консерваторів. Із ліво-ліберальних кіл рекрутується так званий «малий народ». Його складають політики, артисти, інтелектуали, знаменитості і представники фінансованих із Заходу неурядових організацій; всі вони працюють над тим, аби нав’язати реальним народам нову ідеологію, аби посилити гегемонію німецько-французьку ядра ЄС та брюссельських еліт.

Тим часом ідеологічний і прагматичний конфлікт Дональда Трампа зі згаданим ядром викликає цікавість до Міжмор’я. Зараз наш регіон та США мають часткову спільність інтересів; точкою розходжень є хіба що Китай.

Незалежно від майбутнього Євросоюзу, який може розпастися, навпаки централізуватися або змінити склад, наші країни, у тому числі Україна, повинні інтегруватися завдяки спільним енергетичним, інфраструктурним, дослідницьким, культурним та інформаційним проектам.

Націоналізм може допомогти в мобілізації опору гегемонії ядра ЄС. Але для того, аби він не провокував національних конфліктів, до нього необхідно ставитися інструментально, а не як до цілі; також необхідно здійснити ревізію національних міфів. Серед міфів, спроможних стати підставою для розвитку Міжмор’я, своє місце може зайняти ягеллонська ідея.

Авторизований переклад

Перша публікація: Kurier Wileński. Nr 3(7)18-24/01/ 2020

Єжи Тарґальський

Єжи Тарґальський

Доктор гуманітарних наук. Історик, політолог, публіцист

Народився 1952 року. Закінчив історичний факультет (1976) та докторантські курси Історичного інституту Варшавського університету (1979). Член «Солідарності» з 1980 року. 1984 року був змушений переїхати до Франції, де співпрацював із низкою еміграційних видань, у тому числі легендарною паризькою «Культурою».

Після падіння соціалістичного режиму очолював Польську агенцію інформаційну, викладав у Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету. Видав п’ятитомник «Спецслужби і Перебудова», розвідку «Кінець югокомунізму. Механізми демонтажу комунізму в Югославії на прикладі Словенії та Сербії», популярні книги про країни Центрально-Східної Європи: Україну, Білорусь, Румунію, Естонію.

Один із провідних політичних аналітиків сучасної Польщі. З 2017 року веде популярну телепрограму «Геополітичний тигель».