Ніколя Амбер
Географічний центр Європи знаходиться в Україні, і це не випадково. Скільки європейців зі «старої Європи», серед яких і я, приїжджають жити сюди, в Україну, особливо в Галичину, щоб відчути цей витончений і християнський дух, який, на жаль, втрачений у наших рідних країнах…
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни з Росією, постає питання європейської інтеграції України. Але Україна не повинна нічого випрошувати, адже вона вже є європейською.
Поширюються чутки, що для вступу до Європейського Союзу Україна повинна розширити «права» ЛГБТ. Саме в цьому контексті Верховний Суд України вперше визнав де-факто «пари» однієї статі. Це є серйозною помилкою – як ідентичнісною, так і стратегічною.
Насправді деякі чиновники українського державного апарату не зрозуміли, що вони вже відстають.
Чому відстають? Тому що ліберальний прогресизм більше не є актуальним у політичному порядку денному народів старої Європи. Народи прокидаються і вимагають поваги до своєї культури, своєї нації, своїх традицій і своєї віри.
Ми, французи, як і багато інших старих народів Європи, виснажені ідеологією деконструкції, яка ще з часів Французької революції не лише «відтяла голову королю», але й підрубала релігію, наші регіональні мови, а згодом і сім’ю, все що зберігає етос народу.
Як француз, я був вихований у школі та ліцеї в дусі боротьби з «гендерними стереотипами», коли до нас приходили спеціальні «освітні експерти» і пояснювали, що немає жодної різниці між тим, щоб любити чоловіка чи жінку головне – це повага і згода.
Коли я заповнював адміністративні документи, я мав писати не «батько» і «мати», а « Батько 1» і «Батько 2», щоб не дискримінувати ЛГБТ.
Коли я навчався в одному з найпрестижніших університетів Європи – в одній з філій Sciences Po, куди потрапляють лише після складного конкурсу – нас постійно занурювали в цю ідеологію деконструкції, тобто, по суті, руйнування. Сім’я – це лише соціальний конструкт? Серйозно?
Україна повинна відстоювати свою християнську та європейську ідентичність. Передусім тому, що, незважаючи на радянізацію, яка завдала великої шкоди, особливо на сході країни, любов до Христа присутня в народних піснях – це етос українського народу.
Україна повинна прийняти себе такою, якою вона є. Вона не повинна піддаватися фатальній ідеї меншовартості, яка змушує приймати як своє те, що є їй чужим. Україна не потребує чиєїсь зовнішньої легітимації – вона самодостатня у своїй суті, і саме це викликає повагу. У міжнародних відносинах поважають лише тих, хто не сумнівається у своїй ідентичності.
Сьогодні, слава Богу, повернення старих європейських народів до бажання вкорінення перед лицем ідеологій деконструкції вже не є монополією націонал-популістів, яких Росія підтримувала протягом 20 років. Сьогодні існує політичний простір для захисту ідентичності народів Європи без залежності від Москви.
Це добра новина, але й великий стратегічний виклик для України – зокрема щодо її позиціонування в Європі.
Багато європейців приїжджають в Україну, бо шукають тут душу втраченої Європи – Eвропи, де неконтрольована імміграція та ідеологія деконструкції залишили глибокі наслідки.
У 2027 році у Франції відбудуться президентські вибори. Але партії, які підтримують Україну, мають найменше шансів на перемогу. На жаль, я підозрюю, що Росія займає інформаційний простір багатьох політичних сил у Франції.
Коли я спілкуюся з французами, які стали жертвами цієї пропаганди, вони ніколи не чули ні про Голодомор, ні про демографічні зміни в Донбасі під час Другої світової війни, ні про примусову русифікацію України. Якщо Україна почне підкорятися дивним директивам відірваних від реальності європейських чиновників, вона лише дасть додаткові аргументи російській пропаганді, а цього ніхто не хоче.
Росія частково досягає успіху в комунікації серед консервативних кіл Європи, тому що подає себе як «традиційну» і «християнську» державу, хоча за цим фасадом приховується зовсім інша реальність.
Україна повинна показати, що саме вона є справжньою Руссю – цим цивілізаційним і європейським перехрестям із сильною християнською ідентичністю.
Вона повинна інвестувати в інформаційну боротьбу, щоб переконати європейські народи, зокрема консервативні сили на Заході, продовжувати підтримку.
Україна не повинна ставати кимось іншим. Вона повинна стати повністю собою. Бо саме так вона може стати сьогодні справжнім світлом Європи.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
