Попри те, що Іспанія особливо потерпає від натиску неєвропейських мігрантів, місцеві католицькі середовища стали ще активніше просувати проміграційні ідеї.
Як інформує ліберальне католицьке видання Novena, 25 листопада в Іспанії пройшов масштабний вебінар стосовно міграції.
Захід відбувся у межах діяльності мережі «Мігранти з правами», до якої входять представники «Карітас», Іспанської релігійної конференції, комісії «Справедливість і мир» та комісії з питань міграції при Конференції католицьких єпископів Іспанії. Учасником вебінару також став Фабіо Баджо, заступник секретаря секції мігрантів та біженців Дикастерії сприяння інтегральному розвитку людини. Слід зауважити, що безпосередній префект дикастерії, кардинал Пітер Тарксон, влітку 2017 року заявляв, що європейські країни не мають морального обов’язку приймати переселенців із Африки, адже йдеться не про біженців, а саме про мігрантів, які просто прагнуть поліпшити собі життя, переїхавши до чужої країни.
У своєму виступі чиновник ватиканської дикастерії посилався на риторику Папи Франциска, підсумовану енциклікою «Fratelli tutti». «Кордони, які могли би бути привілейованими місцями зустрі, часто перетворюються на місця поділу: стіни, огорожі, колючий дріт, і все це для того, щоби чітко підкреслити дистанцію між однією групою та іншою», – зазначив Баджо, засуджуючи елементарний захист національних кордонів.
Чиновник агітував учасників онлайн-зустрічі стати «сусідами без кордонів» і нести «культуру зустрічі».
Учасники вебінару обговорили ряд перешкод для міграціних процесів, зокрема нарікали на те, що серед іспанців спрацьовують механізми самозахисту і зростає страх перед чужинцями.
Ще раніше, 20 листопада, іспанські єпископи опублікували послання, у якому закликали місцеву владу та Євросоюз «реалізувати рішення, запропоновані Папою Франциском у його енцикліці “Fratelli tutti”».
Будучи середземноморською державою, яку відділяє від Африки Гібралтарська протока, Іспанія відчуває на собі особливо сильний міграційний натиск. Мігрантів приваблює не лише берег Піренейського півострова, але й Сеута та Мелілья – іспанські міста-ексклави, оточені територією Марокко.
Особливо агресивною настановою щодо корінного населення і його культури відзначаються мігранти-мусульмани. Піренейський півострів був завойований мусульманами ще на початку VII століття. На його цілковите відвоювання християнам знадобилося аж сім століть. З огляду на кількасотрічне панування мусульмани вважають Іспанію «своєю» в особливий спосіб.
Зокрема, серед мусульман обговорюється ідея «повернення» християнських храмів, які колись були мечетями. Невдовзі після того, як турецький уряд перетворив на мечеть Собор Святої Софії у Стамбулі, султан Аль-Касімі з Об’єднаних Арабських Еміратів зажадав передачі мусульманам кафедрального собору в іспанській Кордові, «на який християни не заслуговують, бо це власність мусульман».
Як повідомлялося, 27 листопада відбулася онлайн-зустріч віце-президента Європейської комісії Маргаритиса Шинаса та релігійних лідерів. Однією з ключових тем зустрічі стала міграція.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
Ілюстрація: Trtworld.com