Едуард Юрченко
Внаслідок рішучих дій зорганізованого суспільства, яке об’єдналось навколо свого природного лідера, Грузинської православної Церкви, було зірвано явну антигрузинську провокацію, вигідну путінській Московії, – так званий «Тбілісі-прайд».
На щастя, грузини повели себе не тільки мудро, але й рішуче. Вони продемонстрували державній бюрократії та політиканам їхнє місце, а проросійських пропагандистів позбавили улюбленої пісеньки про «рускій мір проти гейропи». Як виявляється, боронити свою віру та націю можна й цілком самостійно.
Тільки зрадник або ідіот міг поєднати в консервативній православній Сакартвело концепт європейськості з гей-парадом. Виграти від успіху цього могли лише проросійські сили.
ЄС нічим реальним не допоміг грузинам під час агресії 2008 року. Навіть економічно країну не змогли вивести з-під впливу Туреччини. Любителі вимагати «прав для меншин» щось не дуже готові вкласти реальні інвестиції в «молодшого партнера».
Європейській вектор базується не на політиці євробюрократів, а на історичному виборі грузинської нації, яка прийняла Святе Хрещення раніше за Римську імперію. Пов’язувати його з відкиданням православ’я – це вірний спосіб відштовхнути Сакартвело.
Не варто забувати, що всі ці «пляски з бубном» навколо «меншин» – це цілком відкрите відкидання саме ЗАХІДНОЇ цивілізації, яка завжди була патріархальною, елітаристською та гетеронормативною. Ідеологи неомарксизму цього і не приховують.
Звісно, проросійські сили намагатимуться «примазатися» до перемоги грузинського суспільства. Але завдання як патріотів Сакартвело, так і її зовнішні друзів не надавати їм такої можливості.
Сакартвело вкотре обирає шлях Іллі Праведного, а не шлях Юди. Боже, благослови Сакартвело!
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
