В Україні і серед спеціалістів, і серед нефахівців є популярною дискусія: чи носили козаки шаровари?
У цій дискусії зламано чимало списів не просто задля інтересу до військово-історичних реконструкцій. Адже предмет суперечок стосується горезвісного явища шароварництва, яке розквітло в радянські часи і досі не покидає нашої країни.
Та, як би там не було, самі по собі шаровари – це просто різновид одягу. До того ж, зі славними сторінками минулого. Наприклад – історією звитяжної боротьби за Папську державу.
Полк папських зуавів було сформовано 1860 року. Мужні вояки у підперезаних широким червоним поясом шароварах захищали Папську державу аж до падіння Риму 1870 року.
Сама по собі концепція зуавських військ включно з їхнім одягом не була оригінальною.
Перші зуави – це підрозділи французьких колоніальних військ у Північній Африці, які комплектувалися передусім із місцевого берберського населення. Звідси – і східний стиль одягу, зокрема шаровари та характерні головні убори.
На відміну від північноафриканських, у папських зуавах служили передусім вихідці з країн Європи та Північної Америки. Серед них чисельно переважали голландці, французи, бельгійці, ірландці, канадці. Значна частина добровольців-зуавів походила зі шляхти.
Вступаючи до папських зуавів, добровольці керувалися передусім релігійно-світоглядними мотивами.
Захист Папської держави не зводився до однієї лишень необхідності збереження стану речей, за якого єпископ Риму лишатиметься незалежним від волі світських правителів.
(Джерело – Сomitatiduesicilie.it)
Ідеологія руху за національне об’єднання Італії значною мірою була ворожою християнству. Можна сказати, що патріотизм був швидше засобом, а не метою. Метою була масштабна соціально-політична трансформація Італії та всієї Європи відповідно догм ліберальної ідеології.
Цінності зуавів чудово передаюють рядки маршу британських добровольців:
За Бога, Святу Церкву і правду!
Перев’яжіть мечі пальмовим віттям, хоробрі товариші,
Бо як паломники ми вирушаємо сьогодні в похід.
Люби Бога, о моя душе, люби лишень Його одного,
І тоді з легким серцем вирушай у путь.
Папські зуави гідно несли службу впродовж усього десятиріччя свого існування. Зокрема, вони причетні до перемоги над гарібальдівцями у Битві при Ментані (1867).
Зуави брали участь і в обороні Риму у вересні 1870 року. А в день капітуляції Вічного Міста навіть готувалися до контрнаступу.
Опісля частина ветеранів зуавського війська взяла участь у формуванні католицьких мирянських організацій.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
