Ярослав Божко
Мода на постійне говоріння про розпад РФ – одна із найбільш поширених нині політологічних хвороб. Самі ж кондиції видаються максимально туманними, очікування – неадекватними, а способи оцінки і навіть вироблення таких стратегій страждають максимальною дитячістю.
По-перше. Ніяка революційна подія, масове соціальне явище або політична криза не вибудовується за принципом доміно: «ти підштовхнув першу доміношку, решта упали самі». Ні, так не буде. Ніяких протестів, керованих всуціль лише інтернетом, не буває, усі системи мають «керівну ланку» і в нашій ситуації щодо РФ її поки не намацано. Просто «вкинути наратив» і втекти подалі, очікуючи самопідпалу опонента не вдасться: усі доміношки, одну за одною, і далі треба буде класти вручну.
По-друге. Уявлення про те, що активісти національно-визвольних рухів малих народів РФ є тим самим каменем спотикання для РФ, максимально неадекватні. Цих людей всіляко ізолюють від влади навіть на місцевому рівні, хоч вони і мають певний символічний капітал. Але в соціологічному сенсі елітами вони не є, і навряд чи можуть собою являти хоча би контреліти як такі. Владою не діляться, навіть коли записують її на підставних осіб, саме тому не варто очікувати якихось змін без передусім змін в структурах самих еліт РФ.
Для того, аби виграти гонку концепцій щодо оптимального сценарію розпаду РФ треба якнайдалі закинути прометеїстичні ідеалістичні міркування про поневолені народи РФ, які прагнуть демократії усіма силами. Без випрацювання рамки, що робити саме з прицілом на росіян, аби вони зненавиділи РФ, усі тикання в локальних етноактивістів малих народів РФ як точку перезавантаження системи – безпідставні.
І взагалі. Коли ви граєтеся з ідеологіями і ідентичностями, дбайте про те, аби ваші ручки були чисті і стерильні, і якомога менш ангажовано оцінюйте ті явища, з якими ви спершу маєте попрацювати як дослідник, а потім як конструктор. Ступінь ангажування і втручання дурнуватих стереотипів у роботу при оцінках і спробах створення будь-чого пов’язаного із розпадом РФ – шокуючий.
Ваші уявлення що ви знаєте, чим є РФ після того як подивились фільм «Брат-2» і послухали лекцію Тімоті Снайдера, скоріше недоречна зарозумілість і, знову таки, занадто сильна ангажованість.
Гра під чужим прапором це завжди фехтування – спорт в якому дистанція має визначну роль.
Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ
Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!
Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!
