Синодальність Франциска нагадує ленінські практики – ватиканіст

Папа Франицск

Все більше коментаторів відзначають, що стиль понтифікату Папи Франциска нагадує схильність радянської влади пояснювати свої рішення «вимогами трудящих» та інші епізоди з історії СРСР.

Подібними коментарями відзначився і відомий італійський ватиканіст Сандро Магістер, який спрогнозував обрання Франциска ще в 2002 році. У своїй новій публікації Магістер наголосив на тому, що так звана синодальність є лиш прикриттям для авторитарного стилю урядування Франциска.

Магістер звертає увагу, що, згідно з попередніми роз’ясненнями Ватикану, теперішній Синод про синодальність передбачає ситуативне використання практики голосування. Остаточний документ синоду буде переданий на розсуд Франциску, «який зробить із ним те, що захоче». На думку оглядача, таку практику можна охарактеризувати як «ленінську».

Ватиканіст пише, що синодальність обернулася у «практику лінінської партії» з огляду на «неприборканий абсолютизм» Франциска, який був чужим попереднім Папам.

Окремим предметом уваги Магістера стала комісарська модель втручання Франциска у різні питання життя Церкви. Покликаючись на тексти ряду інших католицьких авторів, ватиканіст стверджує, що створення все нових і нових «ефемерних комісій», до яких часто входять недостатньо компетентні особи, а також часте вирішення питань прямими папськими документами, руйнують канонічну архітектуру Церкви і вносять плутанину у нормативну сферу її існування. Магістер навіть пише про «нормативний розлад, який загрожує підірвати наріжні камені католицької віри».

Слід зауважити, що звинувачення Франциска в авторитаризмі не є новими. Вони особливо посилилися після публікації послання «Traditionis custodes».

Так, відомий публіцист Джордж Вайґель вважає, що удар по традиційній Літургії став свідченням «ліберального авторитаризму». Вайґель стверджує, що, будучи концептуально слабким, «прогресивістський католицизм зазвичай відзначається рисою авторитарності», зокрема вдається до цькувань та залякувань. «За умов теперішнього понтифікату це призвело до появи екстремних уявлень про папську владу, які змусили б почервоніти самого Папу Пія IX», – стверджує публіцист.

Нідерландський єпископ Роб Мутсертс заявив, що згадане послання стало свідченням утрати Папою Франциском автентичного авторитету, місце якого починають займати диктаторські методи.

Колишній очільник Конгрегації віровчення кардинал Ґергард Мюллер у своїй відповіді на Францискове послання нагадав, що «папський авторитет полягає не в бездумному вимаганні від вірних самого лише послуху, тобто формальної покори волі, але, що важливіше, в наданні вірним нагоди бути переконаними у згоді розуму», натомість доктринальна послідовність «Traditionis custodes» виглядає сумнівно.

Як повідомлялося раніше, ватиканіст Сандро Магістер вважає імовірним наступником Франциска кардинала Маттео Дзуппі.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp