Китайський електронний концтабір та релігійні переслідування

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp

Юрій Олійник

Ми вже писали про загальну політику Китайської Народної Республіки, що прагне взяти під повний контроль діяльність усіх релігійних груп на своїй території – від буддійських до ісламських та християнських (яких налічують більше 100 млн осіб за приблизними оцінками).

Останні десять років ситуація з правами на свободу віровизнання значно погіршилася під час правління Сі Цзіпіна, що бере курс на «закручування гайок» і реанімацію ідейного компоненту доби Мао Цзедуна (можна провести певні паралелі зі спробами реабілітувати сталінізм в сучасній путінській Росії). Особливо кричуща ситуація спостерігається в Сінцзян-Уйгурському автономному окрузі, де ведеться фактичний етноцид мусульман-уйгурів (з перевихованням дітей в інтернатах та стерилізацією неблагонадійних).

На відміну від ісламу, християнство поширене в корінних регіонах Китаю, але зустрічається з не меншими проблемами – які, щоправда, менш голосно озвучують на міжнародних майданчиках. Можливо, там немає концтаборів, але ведеться активна робота з протидії діяльності незареєстрованих (а, отже, і непідконтрольних) християнських громад. Ситуація з часом погіршується, оскільки Пекін досить успішно освоює високотехнологічну систему тотального контролю за поведінкою громадян (про що вже писалося раніше).

Йдеться не лише про можливості доступу до інформації в мережі (завдяки «великому файєрволу» у КНР фактично відокремлена система інтернету). Її основа – мережа камер, які фіксують обличчя людей, на основі чого потім проводиться розшук підозрілих елементів.

За оцінками експертів, у Китаї, існує 570 мільйонів камер відеоспостереження, в тому числі у численних церквах. У багатьох є програмне забезпечення для розпізнавання обличчя. Звісно, найбільша густина і якість камер – в Синцзяні (здатні ідентифікувати людей за райдужною оболонкою ока). Також проектуєтсья система так званого «цифрового юаню», що виключатиме паперовий елемент. Всі транзакції та чеки будуть доступні Центробанку. Це дозволить і по-справжньому контролювати тіньовий бізнес, і остаточно впровадити систему соціального кредиту. Фактично, йдеться про полігон для відпрацювання технологій апокаліптичного режиму (де не можна буде ні продати, ні купити без знаку Звіра).

Ще з 2017 року Пекін ініціює встановлення камер спостереження в християнських церквах задля «протидії тероризму» у місті Веньчжоу провінції Чжецзян, де проживає чи не найбільша громада християн (до мільйона людей). Після початку епідемії ця практика розширюється на інші провінції. За публічні проповіді чи згадки про християнську віру часто затримують і допитують в поліції, в легальних церквах забороняють продавати Біблії. Згідно з рядом свідчень, чим частіше камери помічають людину, що перебуває чи заходить до церкви, тим збільшується шанс причислення її до «радикалів». Згідно зі звітом «Open Doors», 5 566 церков були закриті через відмову встановлювати камери.

Релігійний контроль був частиною комуністичної практики з часу заснування Китайської Народної Республіки. Як наслідок, церкви розділилися на «патріотичні» об’єднання (офіційно санкціоновані, хоча теж не застраховані від репресій), і невизнані. Фактичний статус останніх конфесій змінювався, залежно від настрою уряду, від повністю підпільного служіння до відкритої, але обережної діяльності.

Активно діють контрольовані Комуністичною партією релігійні органи – Патріотичний рух трьох самооцінок (TSPM) і Китайська католицька патріотична асоціація (CCPA), що координують нагляд за християнами. З 2020 року їх функціонери прямо заявляють про плани дій для нав’язування нового богослов’я, догматичних принципів та релігійної практики в рамках посилення послідовних зусиль Комуністичної партії, що прагне «синіцизувати» всі релігії, скоректувавши їх у відповідності до принципів своєї ідеології. Де держава є центральною цінністю, а Сі Цзіньпіну постійно висловлюється надмірна повага.

Зокрема, нещодавно TSPM приймав участь у святкуванні 100-річчя КПК, наголошуючи на гармонійних відносинах між Комуністичною партією та християнською вірою. За словами функціонерів, «Без Комуністичної партії не було б Нового Китаю, не було б соціалізму з китайськими особливостями, і було б неможливо досягти великого омолодження китайської нації». Бачимо прямі паралелі з поведінкою ще служителів високого рангу РПЦ часів СРСР, що діяли в рамках сергіянської моделі.

Влада КНР опублікувала підручники, в яких, наприклад, перекручено відомий біблійний уривок (Євангелія від Івана, глава 8), щоб зобразити Ісуса грішником і вбивцею, а не милосердним Спасителем. Продавці книг змушені руйнувати та цензурувати християнські публікації, зокрема, вилучаючи або прикриваючи ім’я «Ісус» китайськими символами що читаються як «JD», скорочення від «ji du», що перекладається як поняття «ненавидіти чи заздрити». Слова «Бог» і «Господь» піддаються цензурі. Біблія в друкованому або цифровому вигляді вилучається або видаляється. Також заборонені церковні служби чи просвітницька діяльність за допомогою мережі інтернет.

Інтенсивність переслідування стала шоком для багатьох китайських християн, навіть представників старшого покоління, котрі вже переживали сильні переслідування в минулому, і завдяки цьому досвіду вони змогли швидко адаптуватися. Натомість для молодших християн суворе середовище і пристосування до нових умов забирає більше часу і нервових потрясінь. З іншого боку, багато надій покладається на допомогу нібито християнського Заходу. Чи справдяться вони – покаже час.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: Businessinsider.com

Юрій Олійник

Юрій Олійник

Кандидат політичних наук

Закінчив факультет соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія» (магістр політології, 2013). В 2013-2016 роках навчався в аспірантурі при Національному інституті стратегічних досліджень.

Співзасновник Центру дослідження Африки, експерт НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень».

Інтелектуальні зацікавлення: національна безпека, Африканський регіон, історіософія, футурологія, глобальні загрози.