Американська «расова критична теорія» несе загрозу й Україні – аналітик

Ідеї «расової критичної теорії» постали на специфічному американському ґрунті, проте їхнє відлуння може дійти і до нашої країни.

Про це йдеться в огляді експерта НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» Олександра Чупака.

Расова критична теорія (РКТ) – це відгалудження філософської концепції «критичної теорії», що народилася в роботах учених-марксистів Франкфуртської школи, наголошує аналітик. В основі їхнього вчення лежали заперечення об’єктивності істини (релятивізм), принцип трансформації ральності під впливом соціальних чинників, виокремлення супільних груп пригноблених і груп пригноблювачів.

Нині расові критичні теоретики стверджують, що раса є домінантним соціальним конструктом у США, а расизм став невід’ємною частиною свідомості американців. Саме в цьому вони вбачають причину неоднорідності різних расових груп, наприклад, за критерієм рівня достатку.

Починаючи з літа минулого року, на основі РКТ почалася розробка методологічних програм на всіх освітніх рівнях. Учні, студенти, викладачі та інші причетні до освітнього процесу проходять навчання, метою якого є «викорінювання систематичного расизму». Якщо школа контролюється носіями лівих ідей, а батьки не чинять організованого спротиву, від цього навчання неможливо відмовитися. Згідно з термінологією лівого активу в освіті, тиша – це насильство (silence is violence), а тому тих, хто не висловлюється проти расизму, вважають прихованими расистами.

Посилаючись на джерела, Олександр Чупак виокремлює дев’ять видів заходів у руслі КРТ, що практикуються в американських навчальних закладах:

  • Зміна політики зарахування. Деякі заклади запровадили квоти на прийом студентів різних расових груп. Були змінені чи скасовані певні вступні іспити, щоб зробити їх «справедливішими» стосовно інших рас (передусім тому, що білі абітурієнти загалом більш успішні, ніж інші).
    Запровадження «антирасистського і антистереотипного навчання». Учні, студенти і викладачі повинні усвідомити, що підсвідомо вони мають расові упередження (іншими словами, вони – несвідомі расисти), а різноманітність – це основа процвітання соціуму.
    Зміна методології начального процесу. РКТ повинна стати вбудованою частиною предметів, від фізики до іноземної мови. Вчителі мають за будь-якої нагоди наголошувати на расових «проблемах».
    Дисциплінарні покарання. Адміністрація навчальних закладів обмежує академічну свободу, вписує до переліку правил поведінки, поміж іншого, терміни «мова ненависті» (hate speech) і «мова расизму» (racist language), визначає покарання за порушення цих правил.
    Підтримка «антирасистського» активізму. Заклади виділяють фінансування для активістів і політичних груп, наприклад, місцевих осередків Black Lives Matter, заохочують студентів приєднуватися до подібних рухів і проводити відповідні акції.
    Фінансування досліджень расової критичної теорії. На це вже були виділені мільйони доларів.
    «Зміна ставлення» (Re-imagining) до поліції. Підтримуючи протести, адміністрації закладів освіти сприяли роззброєнню і позбавленню бюджетного фінансування місцевих управлінь поліції.
    Забезпечення «антирасистських джерел інформації. Заклади складають для студентів списки літератури, наприклад, «Як бути антирасистом» (How to be Antiracist) Ібрама Кенді.
    Символічні заходи. Деякі заклади досі не завершили переписування навчальної методології. Натомість, вони створили «антирасистські» комітети, що займаються символічними заходами, наприклад, перейменуваннями або знесенням монументів.

Згідно з популярною в американських університетах парадигмою Кенді, люди поділяються на антирасистів і расистів. Тобто, середнього не існує, і якщо людина не займається активною «боротьбою з расизмом», вона є раситом, пояснює аналітик.

Університет Корнелла був одним із перших, що прийняли РКТ. У липні 2020 року президент Марта Поллак написала звернення під назвою «Заходи щодо забезпечення справедливості й рівності». У ньому йшлося про запровадження «антирасистської» політики в усіх сферах функціонування університету, від навчального процесу до найму працівників. Зрештою, університет ухвалив правило про обов’язковий расовий активізм.

Не дивно, що РКТ органічно співіснує з іншими популярними нині лівими ідеями: гендерною ідеологією, ЛГБТ, фемінізмом. Олександр Чупак наголошує: «В сукупності, вони формують концептуальне ядро лівого тоталітаризму, де будь-яка незгода є неприпустимою. Водночас, навчальні заклади часто ховають радикальну сутність за гаслами рівності та включення (inclusion). В епоху панування політкоректності, ці терміни зустрічаються всюди, тому іноді непросто визначити рівень індоктринованості інституції».

У свій перший день на посаді президента, продовжує аналітик, Джо Байден скасував указ Дональда Трампа про недопущення викладання РКТ у державних інституціях. Це дає свободу ідеологізації не тільки освіти, а й інших державних сфер. Зокрема, проводиться так зване «навчання расовій чутливості» (racial sensitivity training) серед працівників поліції та інших служб. Кінцевою метою такого навчання є перетворення службовців на расових активістів і залучення їх до лав Black Lives Matter.

«В сутності, для теоретиків РКТ боротьба проти расизму є не кінцевою метою, а радше інструментом. Пригноблення небілих рас вони вважають неприпустимим, але водночас не відкидають утиски щодо білих. Мовою сучасних західних політиків, це явище називається «позитивною дискримінацією»: обмеження прав одних заради надання більших прав іншим. РКТ оперує термінами equality (рівність можливостей) і equity (справедливість). Equality в законодавчій термінології означає надання однакових можливостей усім індивідам незалежно від їхньої приналежності до тих чи інших груп. З іншого боку, equity допускає обмеження прав індивідів для забезпечення можливостей групи. Прикладом практичного застосування принципу equity є позбавлення права на володіння майном в Радянському союзі в 20-ті роки минулого століття, внаслідок чого відбулося урівняння майнового стану громадян. У випадку РКТ об’єктами урівняння є білі та представники інших рас», – робить попередній підсумок експерт.

Олександр Чупак задається питанням: чи потрібно Україні остерігатися поширення подібних на РКТ ідеологій? З одного боку, Україна поки що є достатньо монорасовою країною. З іншого, як підкреслює експерт, ряд обставин вказує на те, що українці не знаходяться у достатній безпеці. В цьому контексті аналітик вказує на три чинники:

  • Зменшення кількості населення України. Негативний природній приріст і виїзд громадян закордон стимулює процес заміщення робочої сили мігрантами, що не потребують високого рівня оплати праці. Незважаючи на економічну непривабливість порівняно з країнами Західної Європи, Україна може запропонувати вищий рівень життя, ніж багато країн Африки й Азії.
  • Поступове проникання ліберально-прогресивних ідей в українське законодавство. Україна постійно йде на поступки кредиторам (ЄС, США, МВФ), змінюючи власні закони в обмін на фінансування, в той час як наші очільники не хочуть бачити в цьому загрози. Приклад – нещодавнє приєднання України до Партнерства Біарріц, що пропагує гендерно-феміністичну ідеологію.
  • Повна перемога Демократичної партії на виборах у США. Невідомо, як будуть реалізовані заяви Джо Байдена щодо Росії. Але очевидно, що його адміністрація суттєво збільшить фінансування лівих організацій закордоном, в першу чергу там, де сильні позиції мають праві рухи. За роки президентства Дональда Трампа ліві в Україні ослабли, але протягом щонайменше наступних чотирьох років матимуть потужне джерело грошової і медійної підтримки. На жаль, держава не протидіятиме цьому відвертому втручанню у свої внутрішні справи, а тому спротив зовнішньому впливу чинитимуть партії і рухи правого спрямування.

«Расова критична теорія і загалом сукупність сучасних лівих доктрин є небезпечними, тому що за змістом вони надзвичайно близькі до руйнівного комуністичного тоталітаризму. Тікаючи від смертельних обіймів Росії, важливо розуміти, що на Заході нас чекають не лише можливості, але й небезпеки», – підсумовує Олександр Чупак.

Раніше повідомлялося, що український уряд почав вимагати від українських викладачів визнання ідей мультикультуралізму. Міністерство розвитку економіки оприлюднило Реєстр професійних стандартів, який у тому числі містить стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти». Поміж професійних вимог документ має припис ідеологічного характеру: у розділі «Загальні компетентності» автори документа ставлять перед викладачами вимогу «проявляти толерантність та повагу до культурної різноманітності».

Нагадаємо, під час першої сесії цьогорічного Синоду єпископів УГКЦ, яка пройшла 30 березня, з-поміж іншого говорили про «долання расових бар’єрів». У січні цього року єпископи УГКЦ у США на чолі з митрополитом Борисом Ґудзяком засудили дії демонстрантів, які, протестуючи проти фальсифікацій виборів, захопили будівлю Конгресу.

На думку керівника АДЦ «Політична теологія» Ігоря Загребельного, згадана риторика Синоду є проявом мімікрії і епігонства відносно сучасних лібералістичних тенденцій і спроб їхнього засвоєння в межах західного католицького мейнстріму. 

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: The Guardian

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp