«Покровитель біженців»: у Ватикані доповнили текст літанії до св. Йосифа

Міграційна теологія Франциска

Конгрегація Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств повідомила про доповнення літанії до св. Йосифа новими зверненнями.

Нові молитовні титули запозичені з тематичних послань Римських Пап нашого часу, інформують Vatican News.

Цими титулами є: «Custos Redemptoris», «Serve Christi», «Minister salutis», «Fulcimen in difficultatibus», «Patrone exsulum», «Patrone afflictorum» та «Patrone pauperum». Українською ці титули можна приблизно перекласти як, відповідно, «Опікун Ізбавителя», «Слуга Христа», «Служитель спасіння», «Підтримка у труднощах», «Покровитель вигнанців», «Покровитель стражденних», «Покровитель убогих».

Термін, ужитий у п’ятому титулі, узагальнено означає осіб, які покинули свою батьківщину, і може перекладатися як «вигнанці», «біженці» чи навіть «мігранти». В англомовних новинних повідомленнях новий титул св. Йосифа подано як «Покровитель біженців» (Patron of refugees).

У посланні «Patris corde», з якого запозичені три останні титули, ділячись «кількома особистими думками» про св. Йосифа, Папа Франциск намагається максимально артикулювати «міграційну» складову у долі Христового Опікуна та всієї Святої Родини. «Свята Родина не уникла конкретних проблем, як і всі інші сім’ї, як і наші численні брати й сестри мігранти, яких голод і скрута сьогодні змушують ризикувати життям. З огляду на це я вважаю св. Йосифа особливим покровителем усіх, хто мусить покинути рідну землю через війну, ненависть, переслідування та бідність», – йдеться у тексті Франциска.

Франциск досить активно звертається до долі Святої Родини, зокрема історії втечі до Єгипту, у своїй міграційній риториці, яка не обмежується проблематикою біженців у строгому сенсі, спрямовуючись, натомість, на легітимізацію міграційних процесів загалом. Також він не втрачає інших нагод для цієї легітимізації. Так, під час подорожі до Іраку у березні цього року Франциск запропонував власну герменевтику історії виходу Авраама з Ура. Зокрема, він поставив наголос на тому, що Аврааму довелося розпрощатися зі своїм безпосереднім оточенням, і на основі цього протиставив укоріненості у місцеві спільноти і розрізненню між «ми» та «вони» свій звичний космополітичний етос. «”Все почалося звідси, від Бога, Який вивів його з Ура… Це був шлях виходу, який передбачав жертви. Аврааму довелося залишити свою землю, дім та рідню. Проте, відмовившись від власної родини, він став батьком сім’ї народів”. Святіший Отець пояснив, що подібне трапляється і з нами: на нашому шляху ми покликані залишити ті зв’язки й прив’язаності, які, утримуючи нас замкненими у своїх групах, заважають нам прийняти безмежну любов Бога і вбачати в інших своїх братів та сестер», – йшлося у повідомленні «Vatican News».

Помітне у риториці Франциска розмивання різниці між поняттям біженців у строгому сенсі та мігрантами загалом властиве також світським промоутерам міграційних процесів. Згідно з заявою верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Ґранді, з яким нещодавно мав зустріч Франциск, біженцями є не тільки ті, які втікають від війн чи серйозних переслідувань. «Окрім цих ситуацій, сьогодні людей змушують втікати також такі проблеми як бідність, зміна клімату, пандемія», – говорив Ґранді після спілкування з Франциском.

У той же час окремі католицькі ієрархи не погоджуються з нівеляцією різниці між мігрантами та біженцями. Префект Дикастерії сприяння інтегральному розвитку людини кардинал Пітер Тарксон влітку 2017 року заявляв, що європейські країни не мають морального обов’язку приймати переселенців із Африки, адже йдеться не про біженців, а саме про мігрантів, які просто прагнуть поліпшити собі життя, переїхавши до чужої країни.

Попередній очільник Конгрегації Божественного культу кардинал Робер Сара наголошував, що інтереси мігрантів не можна ставити понад благо національних спільнот. Він засудив людей, які «використовують Слово Боже, аби виправдати пропаганду мультикультуралізму», а також заявив, що лібералістична ідеологія сприяє змішуванню культур і, розмиваючи національні кордони, спрямована на побудову «постнаціонального та одновимірного світу, в якому єдиними критеріями будуть споживання та виробництво».

Нагадаємо, нещодавно у Ватикані презентували документ «Душпастирські напрямні щодо вимушених переселенців з причини змін клімату». Відштовхуючись від ряду локальних проблем різного характеру, автори документа просувають звичний для понтифікату Франциска проміграційний дискурс. Також «Душпастирські напрямні» відтворюють контраверсійну екологічну риторику сучасного Ватикану.

Тему міграції до Європи Франциск зачіпав під час зустрічі з вірними в останню неділю квітня.

27 листопада минулого року відбулася онлайн-зустріч віце-президента Європейської комісії Маргаритиса Шинаса та релігійних лідерів. Однією з ключових тем зустрічі стала міграція. Представники релігійних структур, зокрема голова Ради Євангельської церкви в Німеччині Генріх Бедфорд-Штром та президент Європейської конференції єпископів кардинал Жан-Клод Голлеріх, закликали ЄС посилити прийом мігрантів.

Подобається «Політична теологія»? Допоможіть нам працювати ефективніше! Наші реквізити – ТУТ

Підпишіться на нашу сторінку Facebook та канал Telegram!

Аби не залежати від алгоритмів соцмереж, додайте наш сайт у закладки!

Ілюстрація: France 24

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Share on whatsapp